Український артист, співак, композитор та переможець багатьох музичних проектів Павло Табаков брав велику павзу – провів цілий рік у США, Європі та навіть Австралії. А повернення відзначив новим кліпом і… новим іміджем. Чим ще планує здивувати нас Павло Табаков і що цікавого з ним трапилось у «відпустці», ми розпитали артиста. Виявилось, що багатенько ;)

— Павле, ви повернулись в український шоу-біз із піснею «Ти танцюєш одна», яка добре «зайшла». Яким буде наступний крок? Чи кроки – пісні, альбоми, якісь заходи, тури, концерти?

— Зараз в мене на меті – ротувати пісню на якомога більшій території. Хочу, щоб її почули та полюбили всюди. Наступний крок – ремікс на пісню «Ти танцюєш одна», зйомки кліпу, а опісля – запис і випуск альбому та гастролі на його підтримку. Працюємо з музичним продюсером Андрієм Бакуном над новим альбомом – ретельно підбираємо матеріал, який буде відрізнятися від творчості Павла Табакова минулих років.

Новая музыка: Сергей Михалок и Drezden, «Гаражи», Tabakov, Navka

— Над чим зараз працюєте, чим плануєте вражати нашу публіку, яка доволі балувана? Адже музика в Україні на високому рівні.

— Я експериментую зі стилями – в репертуарі переважає поп та поп-рок, є елементи танцювальної музики, можливо, додам до саунду трохи електроніки. Дуже близьке мені зараз фолькове звучання, згодом слухачі почують його в моєму авторському мюзиклі, над яким зараз працюю.

— Вас не було цілий рік, це був такий ваш назначений собі термін? Чи могли ще затриматись?

— Я міг би затриматися у творчій паузі ще довше, адже митцю дуже важко завжди бути натхненним та ефективним. Перерва дозволила подорожувати континентами, відпочивати, розширювати армію прихильників, спостерігати за світовими виконавцями та водночас працювати над власним новим матеріалом – для наступного (уже сьомого за рахунком) альбому.

— Скучили за Україною? Чого більш за все не вистачало за кордоном?

— Протягом творчої відпустки я від’їжджав та повертався до України, адже тут живе моя сім’я – я не міг надовго залишати кохану та дітей. У першу чергу, звичайно, сумував за рідними, проте, помічав, що також не вистачає й рідної країни – нашої, української, душевності, підтримки друзів, зрозумілого менталітету та комфорту, до якого звик. Взагалі-то я космополіт, зміг би пожити десь за кордоном, проте за умови, що поруч будуть дружина та малюки.

— Чому взагалі поїхали? Чого вам тут не вистачало? ;) За чим, що сподівались там знайти? І знайшли?

— Поїхав до Америки через насичений гастрольний графік, це по-перше, а, по-друге, в мене там проживає багато друзів – вони змогли показати мені “справжні” Штати. І, по-третє, я потребував емоційного та творчого перезавантаження. Побував у культурних Мекках – Нью-Йорку та Чикаго, здається, побачив там більшість мюзиклів, музичних вистав – понад два десятки.

— Родина весь час була тут? З вами не їздили?

— Родина була в Львові, адже ми знову переїхали до “культурної столиці” країни. Уже рік як там функціонує наш сімейний бізнес – “Творча школа Павла Табакова”. Це універсальний навчальний заклад з багатьма напрямками розвитку для майбутніх артистів. Дружина допомагає мені із організаційними, адміністративними моментами.

— Розкажіть, що цікавого бачили – як турист, як людина. Що вас найбільш вразило…

— Океанські хвилі в Австралії – це щось космічне! Практично всі місцеві займаються серфінгом, надзвичайно спортивна нація. Я теж намагався стати на дошку, але, чесно кажучи, я менш вправний та швидкий)) Крім цього – австралійці дуже доброзичливі та життєрадісні. Мені це імпонує.

— А як музикант – що нового відкрили для себе?

— Найбільше відкриття – інтенсивний розвиток індустрії. Я побував у сіднейській Опері, у нью-йоркському Метрополітен-Опера: рівень підготовки артистів, енергетика, якість звучання – щось незрівнянне. Я не міг перевести подих від побаченого та почутого — ніколи не думав, що мене вразить балет! До речі, примою одного зі спектаклів була українка Христина Шевченко!

— Може, якісь цікаві історії з вами траплялись?

— В Мельбурні мене вкусив опоссум! Ці звірята, як голодні білки, ми їх годували українською гранолою, а вони ось таким-от чином віддячили – цапнули мене за палець! На щастя, все обійшлося ;)

Зіркові учасники Караоке на Майдані різних років зібрались на ювілеї

— Як вам здається, вас вдома чекали? Не забули? Бо кажуть – варто лише щезнути з небокраю, як вже всі про тебе забули. Неправда? «Свій» слухач все одно чекає?

— Чекали дружина, діти та батьки. Також прихильники із задоволенням спостерігали за моїм творчим життям в мережі – дивилися прямі включення, сторіз, стріми, фотографії. Я не зникав безслідно – отримував безліч повідомлень та завжди намагався відповідати на коментарі.

— Ви – переможець «Голосу країни» та «Шансу», багатьох музичних шоу, а ще в якомусь взяли б участь, наприклад, в Євробаченні?

— Якщо в мене з’явиться така амбіція — знову спробувати свої сили в конкурсах — то хотілося б розширити аудиторію. Тож Євробачення – непоганий варіант. Проте я розумію, що лише переможна пісня – це запорука успіху. Стежу за шоу The World’s Best, цікавий був би досвід, але наразі я не готовий витрачати час на довготривалі кастинги – працюю над власним саундом.

— Чи багато проекти дали вам для творчості?

— «Голос країни» та «Шанс» – це старт моєї сольної кар’єри, адже до того я був артистом у різних колективах. Завдяки участі у цих рейтингових проектах про мене дізналася вся країни, що полегшило занурення в медійне життя.

— Якщо вас запросили б бути, навпаки, суддею у якомусь талант-шоу, погодились би? Який з вас суддя, критик? Вмієте вказувати на недоліки, чи для вас це неприємно? Тобто ви хто – батог чи пряник? ;)

— Я, скоріш за все, “пряник”, проте конструктивне зауваження зробити можу. За моїми плечима багато років викладацького досвіду – працюю з дітьми та дорослими, тож зможу дати влучну пораду. Я б залюбки став тренером чи суддею якогось проекту — цікаво розвиватися в такому напрямку.

— А у вихованні дітей? Якими методами користуєтесь?

— Треба розмовляти з дітьми, вміти слухати та чути їх, допомагати і бути поруч, коли вони потребують підтримки, скеровувати по життю. Непедагогічно та недієво – лаяти маля, такий спосіб не працює з нинішнім поколінням. Ми живемо в час комунікації, тож треба вчитися майстерності спілкування.

— Розкажіть про діток, чи є в них музичні здібності, чи якісь ще, чим займаються.. Яким ви бачите їхнє майбутнє?

— В нас с дружиною двоє дітей, 8-річна Анастасія та 7-річний Олексій. Вони жартують та називають себе музичним дуетом “Потап и Настя”. Обидва займаються в моїй школі, ми намагаємося розвивати малечу в різних напрямках – і мистецтво, і спорт, і комп’ютерні технології. Настя чудово малює та танцює, має гуманітарні здібності, а Льоша – більше математик, дитина з логічним мисленням та просто відмінною пам’яттю.

— А дружина чим займається?

— Оля – журналіст та сценарист, понад 15 років працювала в Києві на центральних телеканалах. До речі, ми познайомилися в офісі Ігоря Кондратюка ще на проекті “Шанс”. Зараз вона головний редактор програми доктора Комаровського та керує нашим сімейним бізнесом – Творчою школою Павла Табакова. Кохана підтримує, радить, якщо я потребую стороннього погляду своєї прямої цільової аудиторії. Вона, як жінка, точно знає – яку саме музику хоче почути мій слухач.

— У вас в соцмережах багато «спортивних» фото, ви підтримуєте форму – чим займаєтесь? Яким спортом?

— Професійно я не займаюся якимось певним видом спорту – просто підтримую себе у формі, стежу за здоровим харчуванням, регулярно відвідую басейн та привчаю дітей до плавання. Полюбляю ігровий спорт – баскетбол, футбол, бадмінтон, проте не завжди на це вистачає часу. Я впевнений, фізичні навантаження – це не лише про здорове тіло, це про загартований дух!

— Є щось, що хотіли б опанувати?

— Хотів би вдосконалити свої навички в плаванні та повернутися до бадмінтону – нажаль, переніс травму ноги, тож професійно не займаюся. Також планую надолужити бокс: ринг мене захоплює.

— Як ставитесь до «новомодних» спортгаджетів – електросамокати, гіроборди, моноколеса… електророліки, тощо… В вас щось таке є?

— Нічого з переліку я не маю та поки що не бачу потреби в придбанні. Як на мене, це просто новітня розвага, без особливої користі.

— А що подобається? Може, щось збираєте? І у друзів нема проблем, що подарувати вам на день народження ;)

— Збираю підбірки фільмів про людей мистецтва, талановитих особистостей. Обожнюю біографічне та історичне кіно, так само й літературу. Колекціоную сувенірні роялі (їх у мене вже кілька десятків) та, як не дивно, холодну зброю, але її ховаю подалі від малечі.

— Зараз літо, чи буде відпустка? Кудись поїдете «на моря»? Якій надаєте перевагу – лінивій чи активній?

— Якщо відпустка, то тільки активна! Карпати зараз в пріоритеті над поїздкою до моря. Українські гори – це місце сили, здоров’я і натхнення. Літо тільки розпочалося — подорожей не оминути!

Оставьте ваш комментарий