Співачка Navka, яка вибухнула у медіапросторі своїм хітом #ТаТанці, нещодавно почала новий виток у творчості. Замінила «мінус» на «плюс», виступила на «Х-факторі» та отримала чотирі «так»! Ми розпитали Навку про подальші плани, і не тільки…

— Navka – досить оригінальний псевдонім, як він з’явився?

— Коли я вирішила, що хочу взяти псевдонім, то знала, що це має бути щось автентичне. Ми впродовж року час-від-часу поверталися до вибору псевдоніму, але все було щось не те. Коли я поміняла напрямок творчості в позитивне русло, коли вирішила, що мої пісні мусять нести позитив, тоді я згадала про Навку — чарівну дівчину з української міфології. Дівчину, яка приходить з весною: де вона стає, там трави зеленішають, квіти розцвітають, вона несе природі й людям позитив і добро. Більшості українців ця дівчина відома під ім’ям Мавка — завдяки твору Лесі Українки «Лісова пісня».

Саме так я себе відчуваю: хочу і буду нести своєю творчістю щось світле і прекрасне.

Фото: Михайло Федорак

— Ви пишете пісні самостійно? 

— Так, пісні я пишу сама. Більше того — я пишу і для інших артистів. І взагалі, з самого початку моєї творчої біографії я себе позиціонувала більше як автор, ніж як виконавець, тому що всі перемоги на якихось конкурсах, які я отримувала в Україні і за кордоном, були перемоги як автора пісень.

Співачка Navka прокричала в пісні потаємну історію (Відео)

— Ваші останні кліпи зняті закордоном, чому саме так?

— По-перше, я «подорожоголік» — мені їсти не дай, а дай побачити щось нове, відчути колорити інших культур, пізнати традиції…

По-друге, кожна творча людина прагне контрастів. Та й не тільки творча людина.

Ну й оскільки мої пісні останнім часом є дуже позитивними, то, відповідно, хочеться і яскравої картинки. І ці локації, які мені вдається знайти за кордоном, якраз і можуть доповнити той позитив і яскравість, які закладені в саму суть пісні.

Фото: Леся Гарбар

— Раніше у вашому репертуарі було багато ліричних пісень, зараз більш позитивні. Що підштовхнуло вас на такі зміни?

— Коли в мене вийшла пісня «Подоляночка», я отримала таку порцію відгуків, завдяки якій чітко зрозуміла — люди хочуть позитиву, люди хочуть яскравості. Бо це є контрастом до українських реалій. Коли я створювала «Подоляночку», в режисерському задумі заклала розкидання по світу кольорових стрічок з кишень — тоді я і не здогадувалася, що це і є та Навка, яка всюди сіє кольори і яскравість. І саме після «Подоляночки» я зрозуміла, що в мене виходить творити не лише ліричні пісні, а й танцювальні, веселі — і людям це подобається, це їм потрібно! А що може бути для митця краще, ніж відчуття потрібності?..

— Чи існують у вас якісь табу у роботі? Те, чого би ви точно ніколи не зробили?

— Ніколи про це не думала. Мабуть, в роботі, як і взагалі в житті, є певні правила,  закладені ще батьками, потім викладачами: жити, творити, любити, не ображаючи цим інших… Я взагалі виступаю за те, що будь-які рамки і заборони — це все нав‘язане. Рамок не існує!

Є якийсь ритуал перед зйомками, інтерв’ю або перед виходом на сцену?

— Якщо чесно, в мене досі є отой мандраж за кілька хвилин до виходу на сцену. Як з ним боротися, я придумала: себе чимось займаю так, щоб не залишалось часу і можливості хвилюватись. А як тільки ступаю на сцену, чи починаю розмову — все хвилювання минає, а на заміну йому приходить бажання насолоджуватись глядачами (якщо це концерт) чи співрозмовником (якщо це інтерв‘ю).

Новая музыка: Сергей Михалок и Drezden, «Гаражи», Tabakov, Navka

Але головним ритуалом внутрішнім є нагадати собі про те, що я люблю людей! Щирих, запальних, небайдужих, відданих своїй справі.

— Ви нещодавно виступили на «X-факторі», що саме вас привело на це шоу, які очікування від участі? Як це — починати все спочатку?

— «Х-фактор» — це можливість донести свою творчість ще більшій кількості людей! «Татанці» (саме їх я співала на відборі) показали, що це реальний хіт, адже люди підспівують після першої хвилини прослуховування. То чому б не зробити так, щоб його почуло ще кілька мільйонів людей, подумала я.

Звісно, коли ти маєш чимало прихильників, коли тебе кличуть як зірку в тому числі і закордон — і тут раптом ти ідеш на свідомий ризик бути на всю країну прокритикованою (внутрішньо я і такого ходу подій не виключала) — це реально дивний крок. Може, для когось навіть це дійсно виглядає як «почати все спочатку». Але я так не відчуваю, що це ніби все спочатку.

Може, тому, що я все одно паралельно пишу нові пісні, знімаю кліпи, облаштовую творчу студію…

А може, й тому, що якраз реакція глядачів і членів журі була більш ніж схвальною. Зараз це вже важко проаналізувати, оскільки 4 «так» і море компліментів від журі стерли ті емоції хвилювання.

І — так, я розумію, що є величезні шанси вилетіти з шоу — бо я ж не кавер-виконавиця, а свої пісні навряд чи ще раз дозволять співати. Тому для мене надважливим був виступ саме на відборі!

Бо там була я цілісна: не лише як вокаліст, а й як автор, як артист, як режисер, як людина зі своїми поглядами, цінностями і життєвою історією …

Я буду дуже вдячна кожному, хто вболіватиме за мене на цьому шоу і поза ним!

— Що вас надихає?

— Мене надихають люди, і тільки вони. Одна з причин, чому я люблю подорожувати! Можливість побачити чи відчути щось неймовірне, що створили люди — це страшенно надихає! Якщо це неймовірна природа, куди людина нібито не доклала руки, я все одно захоплююсь людьми!!! Дивно? Нічого тут дивного! Бо ж люди насправді зробили головне — не зіпсували те дивовижне (а люди вміють зіпсувати).

Все люди: вони і надихають, вони і змушують забувати про творчість. Але, дякувати вищим силам, мені щастить на людей!

— Чим любите займатися у вільний час?

— В мене все періодами. Цього літа був період читання: я прочитала шість романів, до яких не дійшла в студентські роки: «1984», «100 років самотності», «Майстер і Маргарита», «Квіти для Елджернона», «451 градус за Фаренгейтом», «20000 льє під водою» — рекомендую кожному.

А зараз я почала малювати. От захотілось, і все. Розклала у своїй музичній студії фарби — і тепер малюю. Раніше я б довго думала, казала б собі, що я ж не художник, що за цей час можна зробити щось інше, корисніше. А тепер все інакше. Тепер я не знаю, що може бути корисніше, ніж втілити своє бажання! Коли ти реалізовуєш свої потреби — ти в гармонії! І всі навколо тебе в гармонії!

Коли є вільний цілий день — ми з дітьми їдемо в якийсь музей. Коли півдня — граємо в настільні ігри (зараз це «Скіпбо», яку привезли з Німеччини), катаємось на великах, або граємо в дворі у футбол.

Фото: Михайло Федорак

— Про що мрієте та чого хочете досягти?

— Те, чого я хочу добитись, на щастя, вийшло з категорії мрій. Я вже це роблю! Я займаюсь справою свого життя! Я співаю, знімаю кліпи, які подобаються мільйонам глядачів (#Татанці вже перетнули позначку 3’000’000). Я створюю пісні, їх співають інші артисти (от якраз днями кліп на  мою пісню «Вона така», яку виконав гурт «Румберос», перетнув мільйон переглядів).

Я зробила в Києві свою студію. Я показую дітям приклад, що мріяти треба! Бо кожна мрія, якщо докласти зусиль, може стати планом, а план — реальністю!

Оставьте ваш комментарий