Напередодні Нового року у Парку ХІІ Місяців сталося несподіване поповнення –  з’явились нові дуже симпатичні мешканці. Знайомтеся: Джон та Маша!

Джону — чотирнадцять, він весь цей час жив в Україні і, починаючи з молодості, працював в українському приватному цирку. З ним поводилися добре, виріс він красенем, а головне — дуже спокійним, розсудливим і врівноваженим джентльменом.

«Я мав змогу спостерігати, як він з любов’ю ставиться до свого Тата — єдиної людини, яка як і раніше заходить до його вольєра (я, особисто, не ризикнув – дуже серйозна тварина) і ми домовилися, що він буде до нас часто навідуватися, — говорить Михайло Пінчук , власник Парку щасливих тварин. — Зізнаюся, я ніколи не планував, що у нас будуть мешкати шимпанзе, нехай на мене паде гнів любителів тварин, але вони завжди мені здавалися найменш цікавими з гомінідів і найбільше нагадують людей в не найкращій їх іпостасі — нескінченні бійки «все на одного», закидання відвідувачів з вольєрів аби чим та інше. І авжеж куди їм до орангів. Але, напевно, прийшов час змінити свою думку завдяки Джону — він, безумовно, інтелектуал. Можливо, на його поведінку вплинуло те, що він все життя прожив один в приватному будинку з турботливим господарем і звик розмірковувати, а можливо, він такий і є за своєю природою.

В будь-якому разі, Джон філософськи і пильно оглянув нове житло (ми два тижні переробляли для нього вольєри) і поблажливо дивився на Йозефа Михайловича (зліва на фото), який роздувся як морський їжак і майже втратив високе звання орангутана, розмахуючи руками і корчивши страшні пики з вольєра навпроти — такого сусіда він теж не очікував».


Маша: красуня тюленіха прибула у парк восени. Приходьте та подивіться, як вона пустує в оновленому вольєрі-ставку і виходить на пляж ласувати рибкою! Її вольєр має складну систему очищення заміни та аерації води – всі етапи вводилися поступово один за одним і перевірялися на кожному кроці запуску.

Маша вже звикла до людей  обідати виходить в компанії зоокіперів на своєму пляжі.
Це водна собачка з величезними наївними очима, і м’яким характером — «наш ласкавий та ніжний звір».

«Ми не ризикнули привезти відразу двох — хотіли перевірити потужності очищення води, тому поки ми її єдині друзі, але вже цього літа сподіваємося привезти їй подружку, — кажуть співробітники Парку ХІІ Місяців. — А ще ми обвішали басейн Маши оголошеннями — як ялинку новорічними іграшками — і дуже сподіваємося, що ніхто не додумається погодувати її печивом або кинути щось у воду. Машенька — самий делікатний звір нашого Парку. Виявляється тюлені вміють плакати. Але впевнені, що ми з вами цього не допустимо».

Справка

Шимпанзе – дивно схожі на нас, людей, мавпи. Вони розумні, легко піддаються навчанню і дуже прив’язуються до людей, якщо, звичайно, ті добре до них ставляться. Втім, ці мавпи так само індивідуальні, як і ми з вами – у кожної з них свій характер і темперамент. Як і більшість інших видів мавп, шимпанзе воліють жити не поодинці, а групами. Людина, побачивши, як позіхає інша людина, зазвичай теж відчуває непереборне бажання позіхнути. З усіх живих істот, крім неї, такою ж властивістю володіють тільки шимпанзе. Ці примати є одними з небагатьох тварин, які, бачивши себе в дзеркалі, розуміють, що це їх власне відображення. Всупереч поширеній думці, шимпанзе – аж ніяк не вегетаріанці. Крім фруктів і листя, вони також включають в свій раціон і м’ясо різних дрібних тварин.

В даний час шимпанзе знаходяться під загрозою вимирання. Незважаючи на всі вжиті заходи щодо їх захисту, чисельність цих тварин неухильно скорочується.

Першого шимпанзе навчили говорити мовою жестів в 1967 році, а до 1972 року вже з десяток шимпанзе були навчені мові жестів. Також були придумані інші мови для спілкування з шимпанзе, такі як мова символів і мова лексиграм. Самця Канзі вдалося навчити розуміти на слух близько 3000 англійських слів і активно вживати більш ніж 500 слів за допомогою клавіатури з лексиграм. Описаний випадок, коли навчена мові знаків самка Бонобо сама навчила йому своє дитинча.


Сірого тюленя прикрашають великі і лагідні очі. Цього тюленя часто можна зустріти на безлюдних балтійських скелястих островах. Обтічна форма тіла й сильні ласти роблять сірого тюленя чудовим плавцем. Тюлені харчуються рибою. Великі очі надають цим тваринам можливість бачити навіть у каламутній воді, але все ж велике значення для полювання мають органи слуху та смакові рецептори — тому навіть сліпі тюлені без великих зусиль можуть зловити здобич. Латинська назва сірого тюленя бере свій початок від грецького слова, що означає „маленька морська свинка». У кельтських легендах є «жінки-тюлені», що жалібним голосом кличуть своїх дітей або змушують моряків йти на вірну смерть. Виявляється, тюлені вміють плакати, однак на відміну від людини, у них немає слізних залоз.

Рубрики: Новости

Оставьте ваш комментарий