Марина Круть — настоящее открытие прошлого года. Ее творчество, необычное, несмотря на столь родное звучание, не оставляет равнодушным. Посмотрим, удастся ли ей песней «99» всколыхнуть зрителей огромной Европы.

Большинство артистов, идущих на конкурс, объясняют, что это хорошая площадка для старта и раскрутки, возможность охватить за раз огромную аудиторию. У вас есть свой ответ на вопрос — зачем вам это Евровидение?

 

— У кожного свій різний старт. Для мене Євробачення — це шанс представити не тільки себе, а й свій інструмент на міжнародній арені. Він — інструмент майбутнього, а у моїх руках розкривається по-особливому, у поєднанні з моїм голосом.

— Как вы относитесь к скандалам, которые сопровождают конкурс? Вы согласны на такой пиар?

— Стійка психіка артиста — не менш важливий фактор, ніж вокал.

— Вы хотели своим треком попасть в формат конкурса? Почему все пытаются это сделать?

Ми писали пісню з душею, але враховуючи формат конкурсу. Ось у чому успіх цього треку. Ми намагалися витримати баланс між «треба й хочу».

— Почему выбрали для своей песни такое непонятное, на первый взгляд, название — «99»? Каково его значение? Какой смысл вы вложили в песню?

— Історія шляху людини це про кожного. Так, можливо, моя пісня не про веганів, кліматичні зміни чи інші важливі теми. Та у неї є інший важливий просил мене турбує ментальність українського народу і його тяжіння до драматизації та негативного мислення у деяких видпадках. Це архаїчне питання: чому всі пісні у нас сумні? Згадаймо хоча б кобзарів, що доносили людям новини через думи, і часто вони були не найвеселішого характеру. Так склалося історично. Ми народ, що має безліч журливих пісень. У моїй пісні є рядки: «Послухай, сестро і брате, для печалі нема причин». Хоч моя пісня про мою особисту історію насправді вона про кожного.

— Почему остановились именно на этой песне?

Честно кажучи, ми, як і більшість конкурсантів, писали композицію спеціально для конкурсу гадаю, ні для кого не секрет, що Євробачення має свої вимоги до конкурсних пісень. Я маю надію, що «99» матиме власне життя. Коли спостерігаєш за своїми творами як за своїми дітьми, які формуються на етапі продакшену,одразу розумієш перспективи. Я гадаю, у цього треку вони є.

— Кому посвящена ваша песня? Или это крик в пустоту, в космос?

Крик в космос? М-м-м… можливо. Та я пишу музику перш за все для людей. Ця пісня не виняток.

— Почему лидеров Евровидения зачастую обвиняют в плагиате? Что будете говорить, если подобные камни полетят в ваш огород?

Я не вірю в той факт, що ти можеш створити щось абсолютно нове. Багато музики вже написано до нас. Коли створюєш все одно тчеш мелодії з того, що вже чув, плюс пропускаєш і додаєш туди себе. Тому кидати каміння у чийсь город радше справа навмисна.

— Как относитесь к тому, что в прошлом году конкурс выиграл представитель Голландии, а конкурс будет проходить в Нидерландах?

— Прекрасно! Я більше люблю Нідерланди, ніж Голландію. (Улыбается.)

— Говорят, язык до Киева доведет. А что в вашем случае может довести до Роттердама?

Віра в себе та велика праця.

— Знаете, что на нидерландском языке значит «Круть»? Как будете в Нидерландах объяснять местным журналистам его значение и происхождение?

Давайте я спочатку спробую пояснити це Притулі, а потім поговоримо. Гаразд?

— Как родители восприняли новость о вашем участии в Нацотборе? Какие напутственные слова они вам сказали?

Мама з татом подумали, що це розіграш. Досі не вірять. (Улыбается.)

— Придумали что-то оригинальное для своего номера? Спецэффекты? На что делаете ставку?

У нас буде цікавий віджеїнг, а саме мультик, який ми презентуємо напередодні конкурсу. Все інше таємниця, не розкриємо інтригу.

— Кто вас будет поддерживать? Будет ли ваш моллодой человек в зале на Нацотборе?

Моя команда це вже моя творча родина. Також я знаю, що за мною стоять усі мої фани, що плакали і сміялись зі мною на моїх концертах в усій україні і далеко за її межами. Мій хлопець підтримує мене морально 24/7.

— Как вы расцениваете свои шансы на песенном конкурсе Евровидение?

Рівно настільки, наскільки мені вдасться стрибнути вище своєї голови. У номері я сидітиму, тому цього разу це буде важкувато. (Улыбается.)

— Что бы вы хотели посмотреть в Нидерландах? Какие достопримечательности мечтаете посетить?

Я хочу зіграти для Північного моря. Поговорити з ним і послухати його.

— Планируете менять свой имидж (образ) для Евровидения?

Гадаю, натуральність і щирість ось мій образ, який навряд чи зміниться.

— Думаете, европейской публике будет понятен инструмент, на котором вы играете?

Я часто виступаю на фестивалях і конференціях за кордоном. Відверто кажучи, іноземна публіка сприймає мій інструмент набагато краще, аніж українці, адже невідоме завжди цікавіше. Проте таксисти в Україні часто плутають мій чохол з гітарою, балалайкою чи гранатометом. Я знаю, як здивувати й залишити слід у серці слухача.

— Какую самую большую жертву вы когда-либо приносили ради искусства?

Відверто кажучи, у мистецтві ти постійно приносиш жертви. Починаючи з різних заробітків за кордоном (у 18 я поїхала до Китаю, щоб заробити грошей на видання свого першого альбому) і закінчуючи особистим життям і часом на сім’ю, а також здоров’я (я постійно переношу інструмент сама, а це від 10 до 20 кілограмів, залежно від кейсу). Не кажучи вже про прості речі, коли ти між новою сукнею і студією звукозапису обираєш друге.

— Что вас по-настоящему делает счастливой, если не говорить о творчестве?

Медитації. Різні практики, якими я займаюсь, поєднуючи із фізичними навантаженнями. Волонтерство та різна допомога людям через призму музики.

Багато черпаю від природи і від своїх місць сили село, у якому я росла, рідне місто, де кожен закуток має свою історію. Зараз мене робить щасливою моє особисте життя та сім’я.

Оставьте ваш комментарий