Їхні хіти «Королєва», «Рижа», «По барабану», «Злилася з весною» співає уся Україна, і практично всі пісні з репертуарі присвячені жінкам. Але з іронічним підтекстом. Ми розпитали фронтмена гурту та автора пісень Василя Марущака, як почувається в чоловічому колективі їхня єдина жінка, бек-вокалістка Діана, і коли вже нарешті вийде новий альбом.

— Василь, у ваших кліпів мільйони переглядів на Ютубі, треки звучать з усіх усюд, але це зараз, а ось коли ви по-справжньому відчули, що стали відомі?

— Чесно кажучи, я і тепер не відчуваю великої популярності (Сміється). Мабуть, через те, що ще багато попереду роботи, і ще не досягли з «ЦК» тієї мети!

Ті люди, які мене добре знають, завжди запитують, чого я ще не зазнався. Я простий, доступний до спілкування, і мені це комфортно, я завжди хотів бути ближче до публіки, спілкуватись зі своїми шанувальниками і друзями.

Але запам’ятався один момент: якось у Києві я їхав в таксі, вів бесіду з таксистом, і він запитав — «У вас такий голос, схожий, як у вокаліста «Цвіт Кульбаби», ви знаєте таку групу»?» Коли він дізнався, що я і є ним, він був дещо здивований. Після висадки взяв автограф, сфоткався, ще й відмовлявся гроші брати. Але, звісно, я заплатив. Тоді я і відчув себе трохи популярним :)

— У ваших піснях простежується іронічне ставлення до жінки. Особливо в «Королєві». Чому так, вони вас ображали? :)

— Ех, ці Королєви… (Сміється.) Насправді, ніхто мене не ображав, всі пісні, які я пишу, в тому числі «Королєва» — це вигадані персонажі, ну хіба можу щось взяти ще з різних історій з життя своїх колєґів, бо пацани також між собою люблять порозмовляти , так як і дівчата…

— У вашому чоловічому колективі вперше з’явилася жінка два роки тому, на бек-вокалі, завдяки чому помітно збагатілась палітра звучання. А як поява Діани вплинула взагалі на життя колективу, на ваші звички?

— Два роки тому відбулась зміна колективу, правда, це було не афішовано, так як було заплановано ряд концертів, я не хотів робити колапс. Мені давно колись саундпродюсери пропонували спробувати поєднати свій вокал з жіночим бек-вокалом, тому я вирішив зробити експеримент. Мені сподобалось, і я запропонував Діані бути в команді! Насправді, вона звикла до чоловічого колективу, тому у нас немає ніяких дискомфортів :)

— Чому у вашому райдері, де написано «пляшка віскі», не додалось з приходом Діани – «пляшка шампанського»?

— Шампанське, як правило, погано впливає на голосові зв’язки, ним можна насолодитися хіба що після концерту або при інших обставинах :) А віскі — це той напій, який допомагає розігріти голосові зв’язки, ну і додає гарного настрою, але це, звісно, все в міру.

— Чи є в репертуарі «просто ліричні» композиції, не жартівливі? Про істинне кохання.

— Насправді, я не з тих людей, які полюбляють лірику, особливо писати такі пісні. В нашому житті і так багато «ліричних і плачевних повсякденних ситуацій», тому стараюся писати композиції веселі і на позитиві. Але, звісно, і лірика має бути присутня. У нас є, наприклад, «Дай трохи часу», «Козак»….

—  Хтось з українських музикантів, гуртів повпливав на вашу творчість?

— Думаю, якщо би я надихався якоюсь музикою чи кимось із виконавців, то писав би шось подібне і копіював, а я хочу писати і залишати свій почерк і характер у піснях. Але все одно знайдуться такі, які будуть нас з кимось порівнювати, і це нормальне явище! Особисто я слухаю різну музику, але перевагу надаю українській, і то лише тоді коли я в дорозі.

— У вас є улюблений співак чи гурт?

— Не можу сказати, щоб я фанатів чи фанатію від якихось виконавців. Переважно, аналізую роботу виконавців на концертах, так було ще до створення «Цвіт Кульбаби». В юному віці я любив відвідувати концерти, але мене завжди цікавило у артиста сама поведінка, розмова, спілкування і те, як він працює з публікою. «Скрябін», «ВВ», «ОЕ», «Ляпіс Трубецкой» та багато інших — це ті виконавці, на яких я виріс, а ще велике значення має, що вони працювали на живо!

— Зараз є дуже багато молодих талановитих артистів, ви слідкуєте за їхнім розвитком? Хтось  подобається?

— Тепер так багато молодих виконавців, що не встигаєш всіх запам’ятати (Сміється). На жаль, в мене немає часу цікавитися іншими, буває, що пересікаємось на концетах, зйомках, так і знайомимось. А так — кожного дня віддаю себе роботі, а коли є вільний час — хочеться приділити його і сім’ї.

— Що робили на карантині, багато нових пісень написали? Коли очікувати на наступну прем’єру?

— Ну, мені карантин пішов на користь, я дописав пісні, до яких не доходили руки давно. Я багато часу проводжу з сім’єю, а головне — зробив порядок в своїй голові! Думаю, після карантину здивуємо новими піснями, і якщо встигнемо цього року — то і альбомом!

— Якісь уроки винесли для себе з карантину?

— Що не сподобалося — це те, що в нас, як завжди, коли приходить біда, люди замість того, щоб підтримувати один одного і допомагати, почали наживатися на своїх і думати тільки про себе. Ми, як завжди, показали свою культуру і виховання. Особисто я зробив для себе багато висновків, але залишу це при собі.

Звісно, я і моя сімя дотримуємося ізоляції! Єдиний плюс цього карантину — це те, що я нарешті мав час, щоб приділити достатньо уваги своїй сім’ї.

— Багато виступів довелось скасувати через карантин?

— Заплановано було ряд концертів, де нас чекали на День міста. В квітні і травні все скасували, чекаємо, що буде літом і восени, але навіть якщо дозволять концерти, думаю, відвідуваність буде незначна, люди будуть ще боятися…

— Взимку ви вперше виступили у Лондоні, які були враження?

— Лондон залишиться надовго в наших серцях — враження просто офігенні! Двогодинний концерт пройшов на одному подиху і, як кажуть, на ура. Було приємно, що всі знали пісні і підспівували в унісон — «Королєва», «Побарабану», «Рижа», «Хуліганка», «Пісєц пісєц» — на біс! Спілкування з публікою було приємне і незабутнім! І саме головне, що всі були задоволені концертом. Ну звісно, чекаємо наступної зустрічі з українцями у Лондоні. І сам Лондон чудовий і магічний , особливо нічний, це шось неймовірне — побували в таких місцях, як Біг-Бен, Парламент, Букінгемський палац, Колесо огляду, Музей природознавства, Тауерський міст, побачити зміну караулу біля Букінгемського палацу і багато іншого…

— Цікаво було дізнатись, що в Лондоні є українське радіо «Козачок», тобто там досить багато українців?

— Українського є багато, відзначу Украінську домівку — це місце, яке має в собі українську суботню школу, проводять культурні заходи, і багато інших українських свят. Тут відбувається багато концертів. «Козачок» — молоде і винятково україномовне радіо , яке підтримується завдяки українській громаді, яка проживає у Лондоні. Я мав можливість бути на ефірі, поспілкуватись із слухачами. Також там є украінська газета, ресторани, магазини і багато іншого.

— Ваш гурт виступав у Європі, Канаді, Латинській Америці… Куди ще плануєте чи хотіли б поїхати?

— Так, ми багато об’їздили країн і міст, готові виступати всюди, де проживає украінська діаспора, а вона є повсюди. В планах цього року були США і Канада, але через карантин, думаю, перенесемо на наступний рік.

— Василь, ви випускник інституту фізичної культури та спорту – яка спеціальність?

— Так, я закінчив «Львівський унівситет фізичної культури і спорту», магістр з фізичного виховання і спорту. У сьомому класі почав займатись професійно легкою атлетикою, мав непогані результати, і коли прийшов час вибирати, куди вступити після школи, мені запропонували у Франківський коледж фізичноі культури. Батьки підтримали мій вибір, а після коледжу була пропозиція — у Львівський університет фізичної культури. Спорт вплинув на те, щоб займатись музикою — думаю, якщо б не спорт, не було б і «ЦК» :)

— Коли музика стала для вас професійною справою? Коли почало давати прибуток?

— Ще десь у класі 7-8-му я почав вчитись самотужки грі на гітарі, і давно мав мрію створити гурт. А коли утворився «ЦК», то я і не думав, що це стане основною професією. Після фестивалю «Червона Рута» у 2009 році ми почали активно брати участь у різних фестивалях, де нам оплачували дорогу, проживання і харчування. З часом зрозумів: щоб записувати нові пісні, кліпи — потрібні кошти, і з маленьких гонорарів я відкладав на розвиток гурту. З часом, з кожним роком, крок за кроком, були і підйоми, і падіння, і в результаті ми є тими, ким зараз!

— Музика завжди була в вашому житті? Ваша родина музикальна?

— Ще з дитинства я любив слухати музику, але не любив брати участь у дошкільних і шкільних заходах. Перед публікою мав страх, в старшому віці вже якось стало все побарабану (Сміється.) Але ні в родині, ні серед друзів музикантів не було.

— Коли написали свою першу пісню? Про що вона була?

— Точно не можу пригадати рік, але це було точно в 90-х. Я написав пісню російською, був такий приспів — «Солнце светит в окна, туман густой над рекой, всем девчонкам нравитса целоватса под луной» (Сміється). Це єдина російськомовна пісня, яка ж стоїть у шухляді, і, звісно, не записувалася і не виконувалася. Всі інші пісні, які ми співаємо на сцені, є україномовними, і першою з них була «Катерина», з якою ми стали дипломантами на фестивалі «Червона Рута» і яка дала старт «ЦК» в шоу-бізнесі!

— Не рахували, скільки у вас пісень написано за все життя?

— Точно не можу сказати, їх багато. Багато і пісень, яким я не дав життя, вони просто на папері, я не бачу їх в плей-листі в «ЦК».

— Для гурту «Цвіт Кульбаби» тільки ви пишете, чи є ще автори?

— Мені багато хто пропонує свої вірші, хто за просто так, хто за гроші, але поки я маю натхнення писати сам, то ж автором всіх пісень являюся я.

— Чому у вас у дужках написано (Крецкий)?

— В дитинстві я мав таке прізвисько — Крецкий, це було родинне прізвисько, і після того, як я почав займатися музикою, хотів його зробити більш популярним :)

— Ви навчались грі на баяні, а в гурті на ньому грає Василь Сидорак…

— Коли я планував створення групи, то хотів, щоб був присутній баян або акордеон, тому вирішив знайти більш професійного музиканта. В першому складі був баян, а після оновлення групи я захотів акордеон, і до нас влився добре Василь з акордеоном.

Так, в шкільні роки я навчався у музичній школі грі на баяні, і це була ініціатива мами, але коли зрозумів відношення вчителя, і почув, що з мене музиканта не буде, то вирішив зекономити мамині гроші. На екзамені спеціально зіграв геть інше, ну щоб зробити вигляд, що я нічого не знаю. Так і закінчилась моя музична наука! :)

— На чому ще вмієте грати, або хотіли б навчитись?

— Я на багатьох інструментах пробував, але більш до вподоби гітара, барабани, залишились також навички і баяна!

 

Оставьте ваш комментарий