Назар Яцишин, який півкроку не дійшов до фіналу шоу «Голос Країни», випустив вже два авторських трека під сценічним ім’ям Nazar Ya та працює над дебютним альбомом. Ми дізнались, що писати пісні він почав саме під час «Голосу»…

— Назаре, після «Голосу Країни», що зробив вас відомим, минуло майже 3 місяці, вже трохи заспокоїлись? Це було неабияке випробування, чи не так?

— Так, «Голос Країни» — це було ще те випробування, але я цього дуже давно хотів, тому це для мене було в задоволенням, і я старався взяти від цього проекту максимум. Зараз вже все затихло, і саме час працювати над своїми піснями, що я і роблю.

Фіналіст “Голосу країни» Назар Яцишин змінює образ та презентує авторську пісню

— Ви дійшли до фіналу — чи були думки про перемогу?

— Звичайно, як і в кожного фіналіста, думки про перемогу були, і це нормально, тому що це конкурс. Але сказати, що я дуже засмутився, через те, що не переміг, — не можу. Я вважаю, що неважливо, чи це перемога чи ні — важливо, що далі, який прогрес учасник буде показувати в подальшій кар’єрі і чи взагалі продовжить її. Я думаю, що якби я переміг, то нічого б не змінилося, я б так само писав пісні і працював над собою, просто під більшим прицілом людей, напевне.

— Кого вважали головним опонентом для себе? Чи у таборі були там дружні стосунки між учасниками?

— Відносини між учасники були справді дуже теплими, і кожен підтримував один одного. Я зміг знайти для себе багато крутих знайомств і нових друзів. Я думаю, що це вже просто інший рівень, це не просто дитячий конкурс, де всі хочуть перемогти, тут вже атмосфера, кожен ділиться своїм досвідом, тому ворожнечі між учасниками не було. А що до конкуренції, то сезон був настільки сильний, що неможливо виділити для себе одного конкурента, тут вже, напевне, конкуренція народної любові могла бути.

— Після «Голосу» ви якось дуже швидко випустили два авторських треки, «Падаю» та «Енергія», це означає, що вони були у вас десь «в загашнику»?

— Я б не сказав, що це дуже швидко, було б круто взагалі випустити цілий альбом зараз :) Але всьому свій час. Що до пісень, то «Падаю» була написана якраз під час зйомок «сліпих» прослуховувань «Голосу Країни», а «Енергія» — під час підготовки до фіналу шоу. В мене вже є багато напрацювань по піснях, тому, як то кажуть, час відкривати шухляду і показувати свої творіння людям.

Учасник «Голосу Країни-10»  Nazar Ya презентує новий трек

-Робота над дебютним альбомом у розпалі? Скільки в ньому буде пісень? 

— Так, зараз ми активно працюємо над моїм дебютним альбомом. Планується, що це буде повноцінний альбом  з 8-10 пісень. Що до назви, то я думаю, що в процесі вона з’явиться. Скоріше за все, альбом буде називатися назвою якоїсь з пісень.

— Ви на сцені давно, ще з 2014 року, чому тільки зараз почали випускати свої пісні?

— Я до недавнього часу виконував тільки кавер-версії пісень, і своїх пісень взагалі не писав. Першу написав приблизно рік тому, а найбільше почав писати під час проекту «Голос Країни» і після нього. Цьому, також, завдячую своєму тренеру Дану Балану, тому що він завжди вимагав від нас співати від душі і вкладати у свій виступ власний досвід і власні, індивідуальні відчуття. Тому йому вдалося розрити моє нутро, після чого я почав писати більше авторських пісень.

— Ви брали участь у багатьох конкурсах та фестивалях, який для вас був найбільш цікавим? Чи найбільш плідним?

— Брав участь в багатьох міжнародних фестивалях, і в Україні, і за кордоном, але такого досвіду, як дає телевізійне шоу, не дає жоден фестиваль. На «Голосі» кожен етап — це було випробування, з яким потрібно впоратися, побороти свої страхи і рухатися далі. Напевне, один етап «Голосу» може замінити 10 міжнародних конкурсів :)

Фіналісти проекту «Голос. Діти» переспівали суперхіт Євробачення українською мовою

— Як ваші рідні ставились до того, що чимало спроб потрапити на велику сцену не вдавались? Не казали – кидай все це?

— Звісно, що особисто в мене після кожної невдачі були думки кинути все і почати займатися чимось іншим, але я швидко міняв свою думку, як тільки згадував, як сильно я хочу бути на сцені. І звісно, мені завжди допомагала підтримка батьків і друзів. Я ніколи не чув від них коментарів типу: “Це не твоє…”, “Займися чимось іншим”, і це завжди додавало сил і енергії пробувати ще і ще. Як бачимо, ці всі спроби були не даремні. А тепер ще додалося багато людей, яким подобається те, що я роблю, тому назад дороги немає.

— Розкажіть про родину, де вони живуть, чим займаються? У вас творча родина? В кого ви такий талановитий?

— Я сам з Івано- Франківської області, ОТГ Брошнів-Осада, переїхав до Львова в 17 років навчатися в університеті. В сім’ї музикою ніхто не займається, тому сказати чітко, що голос мені передався від мами або тата, не можу. Все ж таким тут завдячую тільки Богові за талант, а батькам — за розвиток цього таланту.

— У вас вже є своя команда, студія, те, що необхідно для творчості та роботи на сцені?

— Команда в мене якраз формується, це однодумці, які вірять в цю справу, так як і я, поки що нас не багато, але я впевнений, що ми рухаємося в правильному напрямку. Студії своєї ще немає, тому пісні поки що записую на студіях у Львові, їх зараз є не мало.

— Вже випрацювався стиль, в якому співатимете, будете дотримуватись чогось одного? Або поекспериментуєте?

— Чітко визначеного стилю ще не маю. Якраз зараз йдуть пошуки себе, свого звучання. Тому кожна пісня для мене — це експеримент і пошук для себе. Хочеться спробувати багато різних стилів, щоб потім зрозуміти, який підходить мені найбільше і в якому слухачі відчувають мене найкраще. Поки що пісні пишу для себе, якщо буду розуміти, що написана пісня не моя, а її краще зможе виконати хтось інший, то обов’язково поділюся.

— Підтримуєте зв’язок з колегами чи наставниками по «Голосу» чи по інших проектах?

— Звісно, я підтримую зв’язок з деякими учасниками, інколи зустрічаємося, ділимося планами, хто над чим працює зараз, наспівуємо авторські пісні, одним словом, творчі, дружні відносини. Також є змога звернутися до продюсерів проекту за порадою що до нових пісень, почути їх думку. Ну і, звичайно, думку Дана Балана також завжди цікаво почути, особливо що до моєї творчості. Тому стараємося підтримувати зв’язок і після шоу.

— Земляки вами, мабуть, пишаються? Як все сприйняли в школі, де ви працювали? Зробили там дошку пошани? 

— Мої земляки дуже підтримували мене під час моєї участі в проекті, і зараз ця підтримка не меншає. Отримав дуже багато повідомлень з приємними словами. А що до школи в якій я працював у Львові, то мої учні також дуже хвилювалися за мене весь той час і підтримували, і коли я сказав їм, що більше не буду викладати їм історію, а йду в сольне плавання як співак, то вони, звичайно, засмутилися, але розуміють, що там я буду справді на своєму місці, тому триматиму контакт з ними і буду запрошувати їх на свої концерти. Дошку пошани, звичайно, в школі не робили, але я вважаю, що найкраща відзнака від моїх учнів і колег — це була кожна смс-ка під час фіналу шоу, а їх було немало, це я знаю точно :)

Оставьте ваш комментарий