Віктор Весково — американський бізнесмен і дослідник. Став четвертим в світі, хто побував на дні Маріанської западини, спустившись на рекордні 10 928 метрів. Він розповів Discovery про те, як здійснив свої дослідження, детально про його подорож зможете дізнатись вже 6 червня на Discovery.

 — Як у вас з’явилась ідея зануритись в найглибші точки п’яти океанів?

— Саме моє захоплення океаном почалось в ранньому дитинстві. Однією з найперших книг, яку я прочитав, була 20 000 ліг під водою Жуля Верна. Тож, можливо, це посадило насіння.

Насправді я багато років займався альпінізмом, і у 2014 році я зацікавився, які нові виклики я можу поставити і здолати. Я був здивований, коли виявив, що жодна людина ніколи не була на дні чотирьох з наших п’яти океанів.

Я вважаю, що Річард Бренсон насправді намагався здійснити цю місію, але їх технологія не спрацювала, і тому вони не змогли цього зробити. Саме тоді я особисто почав замислюватися над тим, що потрібно для цього в технологічному, фінансовому та організаційному планах. Врешті-решт я дійшов висновку, що можу це зробити. Саме формулювання завдання була цікавою, але ще цікавіше було виконати його.

Як це – бути першою людиною, яка здійснила ці дивовижні занурення?

— Це дійсно незвичайно – жити в час коли ми змогли досягти технологічного рівня який дозволив здійснити це – неодноразово та безпечно вирушати на дно океану в будь-якій точці на дні моря. Я дуже вдячний своїм інженерам та моїй команді, які дозволили це здійснити.

Звідки походить ваше захоплення океанами та дайвінгом?

—  Моя пристрасть почалась з дитячих книг. Однією це і книги Жуля Верна, книги про багатьох великих дослідників початку 20 століття. Я це захопило мою уяву. Крім того, я просто людина, яка любить досліджувати речі. Моя родина завжди заохочувала це, і я проніс цю пристрасть через все моє життя. Я протягом років підіймався на різні гірські вершини, а потім я захотів зробити щось більш технічне, а також набагато дорожче, я потрапив у дослідження океану.

Що потрібно зробити, щоб підготуватись до такого занурення?

— Ну, є два способи відповісти на це. Можна сказати, це займає багато-багато років. Саме стільки часу потрібно для проєктування та вдосконалення всіх систем. Мінісубмарина, гідролокатор, крани, підготовка екіпажу. Все це займає багато часу, щоб правильно працювати разом, як і ракета, але підготовка до безпосередньо занурення насправді займає приблизно день-два. За допомогою ехолота ми ретельно складаємо карту потрібної нам області занурення, перевіряємо всі системи на підводному човні, щоб переконатися, що все працює правильно. І ця робота проводиться приблизно за один-два дні.

Які виклики з’явились через пандемію COVID?

— Найскладнішим під час пандемії COVID було забезпечити безпеку команди під час трансферів з і на корабель, особливо іноземних членів екіпажу. У нас були суворі протоколи щодо тестування і поведінки на кораблі. На щастя, ми змогли продовжувати працювати протягом останніх двох років, не відкладаючи, свої наукові цілі. Ми можемо робити більше занурень у Західній частині Тихого океану та інших місцях, коли урядові судна з усього світу, включаючи США, були прив’язані до якоря через страх зараження своїх кораблів. Ми вистояли і змогли досягти своїх цілей.

Яких живих істот ви бачили в глибинах океану?

— Ми бачили численних диких тварин у всіх океанах, починаючи від медуз, до амфіпода і глибоководних риб. Ми також змогли записати найглибоководніших мешканців, багато з них дійсно надзвичайні, бо ми занурюємось на більшу глибину, ніж будь-коли. Тому й не дивно, що ми зафіксували цих рекордних за глибиною проживання представників дикої природи.

Однак я думаю, що людям також важливо зрозуміти, що велика частина дикої природи, яку ми збираємо, невидима неозброєним оком то бактерії чи віруси, і вони живуть в океанічних умовах, які живуть в умовах дуже відмінних від поверхні океану або суші. Вони також мають потенційно навіть більшу наукову цінність, ніж те, що можна побачити неозброєним оком. Ми дуже раді, що ми можемо зібрати різні види дикої природи в океанах, що може сприяти більшому обсягу наукових знань.

Який із п’яти досліджених вами океанів був найбагатшим з точки зору біорізноманіття?

— Дуже важко сказати точно, тому що багато життя, яке є там, ви не можете побачити. Це бактеріальний, вірусний світ який дуже малий і різноманітний. Однак, якщо мені довелося б обрати, я думаю, що Південний океан* візуально мене найбільше здивував, бо там, очевидно, було дуже холодно, але я був приголомшений тим різноманіттям дикої природи та планктону які я бачив на власні очі коли пірнав у найвіддаленіших місцях. Навіть на поверхні океану було безліч пінгвінів, китів.

Це було дуже захоплююче і дуже.. обнадійливо побачити таке буяння життя в такому глухому місці.

(*області Тихого, Атлантичного і Індійського океанів навколо Антарктиди, які іноді виділяють в п’ятий океан – прим. пер.)

З якими основними проблемами ви стикалися під час цієї експедиції?

— О, боже, було стільки викликів! Були технічні проблеми на етапі розробки підводного човна, який повинен був досягти глибин яких раніше ніхто не досягав. Були і логістичні проблеми: збір екіпажу, придбання та відновлення колишнього корабля ВМС США для експедиції де можна було б розмістити підводний апарат.

Була також проблема картографування і визначення, найглибших точок океанів, що було невідомо. Потім були урядові питання, отримання дозволів на занурення у цих місцях, де раніше ніхто ніколи не намагався цього зробити. Безліч питань і проблем, але я радий, що нам вдалося їх подолати. Ми продовжували свої місії навіть під час кризи COVID, оскільки вважали що це надто важливо, щоб зупинятись, навіть коли це стало набагато складніше.

Чи вважаєте ви, що експедиція може якось допомогти в боротьбі із кліматичними змінами?

— Я не впевнений на 100%, наша безпосередня мета була інша, але я знаю, що ми збираємо величезну кількість даних. Ми відбираємо зразки із всієї товщі води на всіх океанічних глибинах, що ніколи раніше не робилося, а ми зробили це за рік.

Отже, з точки зору фундаментальних досліджень, ми дуже раді, що нам вдалося надати наукові спільноті дані, які вони зможуть потім використати для вдосконалення кліматичних моделей, які дозволять нам краще зрозуміти вплив океану на клімат планети і наш вплив на нього. Сподіваємось, це буде корисно для тих змін у нашій поведінці, які ми повинні зробити, щоб покращити світ.

Які ваші подальші плани після таких масштабних досліджень?

— Так, плани є, я б дуже хотів полетіти в космос! Це ще одна пригода, якої я прагну. Також я продовжу підійматися у гори, що я завжди любив робити, і зараз готуюсь до осіннього підйому. Ми також продовжимо наші океанічні подорожі, зараз я надзвичайно зацікавлений саме у їх науковій стороні.

Ми продовжимо досліджувати глибокі океанські западини, які я ніколи раніше не відвідував. Скільки б напрямків не було, я думаю, я зможу залишатися ефективним і йтиму за своєю зацікавленістю, що, на мою думку, є мрією кожного.

 

Оставьте ваш комментарий