Співачка здивувала новою композицією не лише своїх прихильників, а й тих, хто скептично ставився до її творчості. Вона заспівала витончену ліричну пісню «Чого хоче жінка», яка ніяк не стає поруч з веселими хітами із її репертуару. Втім, змінювати свою запальну натуру СолоХа не збирається.

— СолоХо, чому раптом вирішили заспівати ліричну пісню «Чого хоче жінка»?

— Дуже хотілося показати себе з іншого боку, тому що всі звикли бачити СолоХу як свято та веселощі, з гумором. Але все одно я — не лише про це, а й про тонку ліричну особу, яка любляча жінка та мати, і вважаю, що у кожної артистки має бути так звана пісня-душа, яка чіпляє душевні струни.

Я випадково натрапила на цю пісню й закохалася в неї з перших рядків. Хотілося б висловити велику подяку автору Ользі Животковій, тому що це велична пісня, вона поза часом. Це гімн для всіх жінок, ця пісня житиме багато років.

— Тобто ми ще почуємо веселі гумористичні пісні від СолоХи?

— Звісно, я дотримуватимусь основного меседжа СолоХи — це позитивний настрій, веселощі та гумор. Уже готую новий хіт у стилі «гопца-дрица», який лунатиме на всіх святах.  Готуйтесь, це буде щось неперевершене.

— Вам більше імпонує амплуа запальної та гучної СолоХи чи, навпаки, ніжної та тендітної?

— Я як артистка не можу йти в одному напрямку. Я багатогранна, знімаюсь у кіно, граю в театрах, займаюсь спортом і танцями. Вважаю, що артисти мають шукати в собі нові вміння, вражати своєю творчістю та бути завжди цікавими. Не прив’язуюся до одного напрямку, але концепція СолоХи — залишатися веселою й запальною. Це не означає, що я не можу бути різною. Не зупиняюсь і надалі експериментуватиму, буду використовувати різні стилі музики, танцю й вокалу.

— Ваша схильність до танців, які ми бачимо у кліпах СолоХи, — це особливість професії чи особисте захоплення?

— Однозначно відповісти на це питання важко. Бо це й особливість професії, і моя любов до танців. Але найбільшою мірою це прагнення підкорити й завоювати глядача. Завжди хочеться бути різною, показати себе з різних сторін, вразити глядачів своїми танцями й показати жінкам України, що всього можна досягти, якщо прагнути й докласти зусиль.

Тим паче я дуже хочу потрапити на «Танці з зірками», мрію, щоб на мене звернули увагу, на те, що я все можу, я дуже працьовита й наполеглива.

— На дворі стає прохолодніше. Що пригадуєте з минулого літа?

— Для мене це було чарівне літо, тому що я не встигала відпочивати, за весь сезон на морі я була три дні. Для мене насамперед важливо не відпочивати, а працювати для своїх глядачів, фанів. Відпочити я завжди встигну, попереду ще січень, коли всі артисти відпочивають, і я дуже сподіваюсь на це. Зовсім не жалкую про минуле літо, навпаки, після мого хіта «Ваша Мати» ми отримали грандіозний результат, і в мене було дуже багато концертів.

— Який з виступів запам’ятався вам найбільше й чому?

— Знакова подія була, коли я виступила на «30-річчі хітів України», коли за мою пісню «Зірка Інстаграма» вручили премію «Найкращий хіт». Для мене це було дуже важливо, це була моя перша велика перемога.

— Плануєте записати цікавий дует, і якщо так, то з ким?

— Багато артистів записують дуети для того, щоб об’єднати аудиторію, або якщо один з них більш популярний, щоб підняти свій рівень. Але все це не про мене. Це творчість, а не маркетинг. Зараз я сконцентрована тільки на своїй творчості, готуюсь випускати новий альбом, тому поки що немає думок про колаборації.

— Цього літа у вас відбувся концерт на Atlas Weekend. Це був ваш перший виступ на такому масштабному фестивалі?

— Це не перший виступ на заході такого рівня. Але саме цей фестиваль був однією з моїх мрій, тому я дуже рада, що все вийшло. Є багато інших фестивалів, де я хочу виступити, тому ми не зупиняємося на досягнутому.

— Важко було повернутися до концертного життя після карантину?

— Неважко. Я дуже довго цього чекала. Не втратила хисту, готувала ефіри, у яких я співала, відкрила свій канал «СолоХахаТВ», де вела пряму трансляцію в інстаграмі. Проводила репетиції вдома, оскільки маю власну міні-студію, тому мені було неважко повернутися, з новими силами та піснями.

— Вважаєте себе успішною артисткою?

— Щойно я почну вважати себе успішною артисткою — мій шлях закінчиться, тому що я розслаблюсь, і якщо я успішна, то навіщо далі щось робити. Про мій успіх мають судити глядачі. На мою думку, успіх — це відносне поняття. Якщо подивитися на мене, скажімо, чотири роки тому й зараз, то, може, я й досягла його, але на сьогодні в мене нові амбіції та мета, до яких я йду. Однозначно успіх є — я знайшла свою аудиторію, у мене є концерти, записую нові хіти, незважаючи на кризу, пов’язану з пандемією.

— Які ваші плани на найближче майбутнє?

— Як кажуть: «Хочеш розсмішити Бога, розкажи про свої плани». Раніше я завжди розповідала про свої наміри, для того щоб це почули оточуючі, а я несла відповідальність за свої бажання. Але в нас так багато недоброзичливих людей, передусім серед колег по цеху, котрі просто крадуть ідеї. Наприклад, щойно я почала викладати в сторіс свої уроки тверку, і через невеликий проміжок часу наші артистки почали демонструвати, як саме вони це роблять, збіг це чи ні, судити не мені. Таких прикладів дуже багато, через це я не розповідатиму про свої плани, але однозначно гарантую, я буду всіх дивувати та підкорювати й ніколи не зупинюсь.

— Як, на вашу думку, наша країна розвивається в культурному плані?

— Моя думка така, що взагалі весь світ іде до деградації — через технічний прогрес. Музика стала простішою, примітивною, поверхневою — у цьому я не бачу розвитку. Я сама як творча особистість, як поет є лауреатом всеукраїнських конкурсів з авторської поезії, і з задоволенням співала б пісні на свої тексти, де лірика дуже глибока, але, на жаль, такий творчий напрямок не має шансів стати популярним. Насамперед я займаюсь шоу-бізнесом, від слова «бізнес», який повинен приносити дохід. Але я ніколи не стану використовувати у творчості ненормативну лексику, яка зараз дуже популярна й актуальна. Максимум, на що я готова, незважаючи на тенденції молодіжного руху, це гумор і запальні танці. Дарувати радість і позитив.

Моя музика направлена на веселощі, але в майбутньому я хотіла б записати альбом душевної лірики, з моїми авторськими віршами. Моє бажання — щоб наша молодь слухала класику, бо це вічне. Та я вважаю, що мій новий хіт «Чого хоче жінка», — це те, чим я можу пишатись. Вона є свідченням того, що розвиток культури йде в прогресивному напрямку.

— Яка пісня у вас асоціюється з дитинством?

— Це пісенька «Пусть бегут неуклюже» з мультфільму про Чебурашку.

— Що вважаєте найсерйознішим випробуванням у своїй жіночій долі?

— Це коли я була за крок до смерті при народженні своєї донечки. Ішла на звичайні пологи, але оскільки у мене дуже вузький таз, то я не змогла так просто розродитися, через це дуже впав тиск — до критичного стану. Дитина задихалася, і я була вже на грані. Лікарі вирішили робити мені кесарів розтин. Саме це було найстрашніше в жіночій долі, але, дякувати Богу, все обійшлося.

— Ви вже п’ять років заміжня — яку роль кохання зараз відіграє у вашому житті?

— Кохання, воно трансформується з часом, спершу це пристрасть, ми вивчаємо один одного, потім плануємо дитину, виховуємо. Якщо казати про сьогодення, то наша любов більш духовна, тобто для мене мій чоловік — не лише коханий і друг, він ще й мій «тато», порадник. Тому кохання тільки міцнішає, та впевнена, що через п’ять років це буде зовсім інша якість та насолода від шлюбу.

з донькою

— Ви романтична натура?

— Мені здається, що я взагалі останній романтик на землі, оскільки ще з дитинства пишу ліричні вірші, і через те що я творча особистість, зовсім інакше ставлюсь до стосунків, кохання. Дивлюсь на все крізь призму романтики.

До своєї коханої людини й до друзів ставлюся дуже педантично, люблю гармонію, лад і теплі відносини зі своїми близькими людьми.

— Ви завбачлива людина?

— Так, це саме про мене — люблю прогнозувати, завжди маю декілька варіантів, не живу одним днем. Обожнюю планувати своє життя.

— Маєте у всіх справах запасний аеродром?

— Намагаюся, щоб у мене завжди була так звана подушка безпеки. Це моя мета, для того щоб почуватися комфортно. Коли я в безпеці, то й співати веселіше, і настрій кращий. Це все наша нервова система. Сьогодні я в усьому маю запасний план і вважаю це дуже корисним та раджу всім так робити.

— Як ви доглядаєте й бережете своє концертне вбрання?

— На початку своєї діяльності сама слідкувала за костюмами, було неважко завозити їх у хімчистку. Та оскільки за чотири роки набралась величезна кількість костюмів (моїх і мого балету), я була змушена взяти окрему людину, яка слідкує й доглядає за гардеробом.

— У вас є колекція одягу?

— Я маю колекцію головних уборів, це очіпки СолоХи, їх близько 100. Коли я почала їх виготовляти, то завела інтернет-магазин, але згодом уже не мала часу цим займатися. Раніше я брала учать у фешен-показах, де моделі демонстрували мої очіпки, тому такий досвід у мене був. Можливо, згодом я б хотіла зробити колекцію взуття, бо це моя пристрасть і я сама розробляю та проектую своє концертне взуття.

— Кого вважаєте музичним месією сучасного шоу-бізнесу?

— Для мене Месія — це тільки Ісус Христос. Відзначати когось мені б не хотілося. Всі артисти дуже різні…

— Коли після довгої відсутності повертаєтеся до Києва, куди одразу прямуєте?

— Я ніколи не була довго відсутня в Києві, за винятком першої хвилі пандемії. Зараз проводжу більше часу тут, ніж в Одесі, де моя родина, тому що побільшало роботи. У Києві я передусім ходжу на репетиції та до студії звукозапису, але інколи в мене випадає вільний час, який проводжу на природі за містом, займаючись активними видами спорту.

— Що робитимете, коли штучний інтелект навчиться співати краще за людей?

— Наскільки мені відомо, таке вже є. Але без душі неможливо заспівати пісню, без енергії та драйву, який іде від артиста. Я не боюсь нічого, поки люди залишатимуться людьми та отримуватимуть задоволення від людських емоцій, доти й житиме наша професія.

БЛІЦ: сама себе не знає

— Довгий сон чи ранкова пробіжка?

— Звісно, ранкова пробіжка.

— Що вас робить щасливою?

— Щасливі люди навколо.

— Ваша найзаповітніша мрія — це…

— Щоб не було війни у світі.

— Хто знає вас найкраще?

— Ніхто, навіть я. Вважаю себе досить складною людиною, амбіційною, тому важко сказати, чи знаю себе хоча б я сама.

— Ваша улюблена книга…

— Багато улюблених. Зараз читаю «Бесы» Достоєвського.

— У вас є домашні тварини?

— Так, є собака (мальтійська болонка), кошеня (підібране на вулиці) та хом’ячок.

— Про яку пісню мрієте?

— Про ту, яка б стала світовим хітом та лунала звідусіль.

Оставьте ваш комментарий