Співачка все своє життя присвятила музиці, але лише в минулому році вона заявила про себе на всю країну. Для цього їй довелося стати сильнішою, вільною та розпрощатися з минулим.

— Ярославо, ви вже давно в шоу-бізі, але лише півтора року тому почали сольну кар’єру. Чого так довго чекали?

— Я співаю, скільки себе пам’ятаю, і завжди мріяла бути артисткою. Мені навіть іноді здається, що я народилася з такою думкою. Останні роки я була солісткою групи «Друзі». Ми не лише виконували кавери, а й писали свої пісні. Я й раніше робила особисті доробки — записувала треки та знімала кліпи. Наприклад, у 2018 році вийшов кліп «Чиста, як сльоза» яким я дуже пишаюся. Але вже новий етап в моєму сольному житті почався з виходу хіта «Я тобі не мамка», з яким я пролунала на всю Україну.

Я так довго чекала й визрівала із сольною кар’єрою, бо вважала, що два артисти в сім’ї — це дуже важко фінансово. Вся наша увага була спрямована на гурт DZIDZIO, і мій чоловік, Михайло Хома, мені завжди казав: «Почекай ще трохи, і я про тебе розкажу на всю Україну. Розкажу так пафосно, як умію тільки я». От я й чекала, але, як виявилося, марно…

— Хтось у вашій родині був музикантом?

— Мамин батько, мій дідусь, був скрипалем. Але, на жаль, я його не застала. Думаю, що це від нього мені передалося… На одному весіллі, коли ще була зовсім малою, я заспівала публічно, і наша родичка порадила мамі віддати мене до спеціалізованої музичної школи-інтернату. Там я почала писати пісні й показувала їх своїй вчительці. У старших класах стала навчатися естрадного вокалу.

— Пам’ятаєте свій перший гонорар?

— Я його отримала, виступаючи у Львівському оперному театрі у складі дитячого ансамблю в опері «Кармен». Мені тоді було років 11-12.

— Чому після закінчення університету в столиці ви повернулися в Новояворіськ?

— Я поїхала туди до чоловіка. У нас там була приватна студія, де я діткам викладала вокал. А в місцевому палаці культури я була керівником вокальної студії.

— Яка у вас мрія?

— Дуже хочу виступити на Євробаченні. І вже декілька разів посилала свої пісні. Але жодного зворотного зв’язку я так і не отримала, обидва рази. Також хочу видати два альбоми. Перший — це пісні мого нового життєвого етапу, а другий — з репертуару групи «Друзі».

— Прагнете розвиватися в інших творчих напрямках?

— Так, мені завжди подобалося розвиватися самостійно. Я прослухала річний курс у кіношколі. Було дуже цікаво повернутися у студентський стан. Відтоді моє життя закрутилося з новими обертами. Я стала активніше писати пісні.

— У якихось фільмах уже знімалися?

— Після закінчення кіношколи я знімалася в декількох серіалах і проектах, виконувала другорядні ролі. У комедії «DZIDZIO Контрабас» у мене був невеличкий епізод. Але мені дуже хочеться зіграти головну роль, де є багато тексту. Щоб отримати гарну пропозицію, треба постійно ходити на кастинги. У мене навіть був свій агент. Мене, до речі, і зараз часто запрошують, але геть немає для цього вільного часу. Я активно займаюся своєю співочою кар’єрою. Вважаю, що треба розвиватися в одному напрямку. Братися за дві справи дуже важко, бо щось одне просідатиме та страждатиме. Більше задоволення мені приносить власна творчість. Усі люди, з якими я перетинаюся при створенні пісні, кліпу, спрямовані на реалізацію моєї мрії. Я зрозуміла, що це значно крутіше, ніж грати когось і промовляти чужий текст. Скажу відверто, коли я акторка, то не відчуваю себе творцем.

— Про яку ж роль ви мрієте?

— Якось чоловік мені сказав, що бачить мене в ролі молодої королеви. От я й чекаю на таку пропозицію, хочу, щоб вона мене захопила і я поринула в неї з головою. Може, це буде якась історична постать. Заради ролі великої жінки я відкладу на деякий час свої пісні. (Усміхається).

— Зараз, прокидаючись зранку, почуваєтесь вільною?

— Так, вільною й щасливою, з відчуттям, що можу робити що завгодно, хоча й доводиться долати багато перешкод, які виникають начебто на рівному місці.

— Зараз біля вас є кохана людина, яка поділяє ваші погляди на кар’єру?

— Я не поспішаю шукати серйозні стосунки та народжувати дітей. Зараз у мене на першому плані творчість.

— З якими складнощами зіткнулися, розпочинаючи сольну кар’єру?

— Зрозуміла, що треба самостійно займатися своїм промо. Я мала досвід роботи з піарницею, і ця співпраця не дала бажаних результатів. Бо ніхто в тобі так не зацікавлений, як ти сама. Мені цікаво проходити цей шлях — контролювати всі напрямки власної творчої діяльності. Так, це забирає багато часу, але іншого виходу немає.

— Трек «Любов любов» став для вас особистим?

— Я все літо готувалася до прем’єри пісні «Любов любов». Це була якась магія… Мені з Японії подзвонив диригент Тарас Демчишин і запропонував виступити з оркестром. Він зробив оркестровку на цю пісню, а потім і на інші. Наш спільний виступ з оркестром відбувся в серпні. Для мене це визначна подія. Зараз, 4 листопада, у Хмельницькій філармонії буде SLAVIA PREMIUM CONCERT з оркестром. Ми активно готуємося. Тарас Демчишин спеціально на цей захід прилітає з Японії.

— Як просувається робота над дебютним альбомом?

— Не тільки мрію про нього, а й наполегливо працюю над ним. Насправді в мене вже є пісень на півтора альбоми. У першому будуть пісні, які я виконувала, коли розпався гурт «Друзі», — там більше ліричних композицій. Їх я писала в зовсім іншому психологічному стані. І є пісні на міні-альбом, які я створювала за останні півтора року.

— Ви знайшли свій стиль?

— Саме зараз я в пошуку свого фірмового звучання. Тому й не поспішаю оприлюднювати треки, а роблю це, лише коли бачу, що пісня саме така, як я її відчуваю. Не працюю на кількість. Я не про комерцію, я про творчість.

— Наразі ви в пошуку своєї команди на чолі з продюсером. Вам важливо, щоб це була для вас енергетично рідна людина?

— Це один з головних факторів — щоб мене відчували і мені було легко й комфортно працювати.

— Яка ви людина в повсякденному житті? Що можете сказати самі про себе?

— Я віддана, терпляча, вмію цінувати людей. Завжди даю другий шанс, щоб виправити помилки. Я стійка, мене важко образити. Дуже тонко відчуваю, коли мене підколюють, і миттєво припиняю подібне. Часто кажу, що конфлікт може створити будь-хто, а ось відійти від того та переключитися здатен не кожен. Вмію гасити конфлікти без емоцій і пишаюся цим своїм вмінням.

— Зрозуміло, що ваш сценічний псевдонім походить від власного імені Ярослава. Але цікаво, як вперше виникла саме ця форма слова — Славія?

— Це було на кастингу «Голос країни». У житті мене називають Славця, і саме так я написала в анкеті. Одна продюсерка тоді неправильно прочитала моє ім’я і проголосила: «Славія». Мені сподобалася ця красива інтерпретація. А напередодні прем’єри пісні «Чиста, як сльоза» мені наснилося, що я Славія. І саме під цим іменем відбулася прем’єра мого дебютного кліпу.

— Багато хто в шоу-бізі знає, що ви авторка пісень. Чи пишете для інших виконавців?

— Я це робила, коли в мене були учні в студії «SLAVA!», відчуваючи тонкощі моменту. Зараз на продаж не пишу, хоча в мене є достатньо пісень, які мені не підходять, і я розумію, що ніколи їх не виконуватиму. Маю навіть чоловічі тексти. Може, колись комусь їх віддам.

— У піснях розповідаєте власні історії, чи то лише дівочі фантазії?

— Я все пропускаю крізь себе, і пісні народжуються з душевної глибини. Буває, іноді лише з часом приходить розуміння, який глибокий зміст зашифрований у моїх піснях. Вони завжди про мене і про те, що я відчуваю. Мої пісні — ліричні та мотивуючі.

— Вам властиво жалкувати про те, що колись не зробили?

— Не бачу в цьому сенсу. Я дуже вибаглива і критична і до себе, і до інших. Зі мною важко працювати. Я у своїй праці як ювелір. Моя робота — витончена, я намагаюся в усьому наблизитися до ідеалу. Багато хто з оточуючих не розуміє, чому в мене такі високі вимоги.

— Ви легко прощаєтеся з минулим?

— Якщо тримати в собі образи та примножувати негатив — буде гірше лише мені. Я маю свою філософію та своє бачення життя. Можу виправдовувати людей та їхні вчинки. Намагаюся всі непорозуміння та складні ситуації трансформувати в любов та вдячність. Дякую людям, які провели мене через життєві уроки, завдяки яким я набула певного досвіду. Ми проходимо випробування, щоб стати кращими.

Залиште ваш коментар