Ми гортатимемо яскраві сторінки книги незабутніх подорожей разом із переможницею престижного конкурсу краси для успішних жінок Ms. World International 2021, завзятою мандрівницею, яка відвідала наймальовничіші куточки планети.

Балі

Балі — місце магії

— Колись, я була на Балі, як кажуть, мимохідь. Моя перша подорож була спонтанною, короткою та ознайомчою, а друга — запланованою і тривалою, За два місяці я об’їздила й побачила все. Дуже добре вивчила Балі та вдруге у нього закохалася.

Чому саме Балі? Тому що там особлива атмосфера, своєрідна та самобутня. Вражаюча сейсмічна зона тектонічних плит хвилює та кидає виклик сміливості. Це місце надприродне, енергетично збагачене, і всі, хто там бував, це відчували.

Послугами туроператора не користувалася. Це моя мрія, і я хотіла власноруч її втілити, побачити та відкрити для себе цей райський острів сама. Тому взяла невелику валізу лише з необхідним, а грошей — вдвічі більше, ніж планувала, — золоте правило вдалої подорожі.

Я відвідала все — Чангу, Семіньяк, Убуд, сусідні острови, тому готелі довелося часто змінювати. Обирала найкрасивіші вілли з басейнами. Там лише від тебе залежить, якою буде твоя мандрівка. На віллах Балі ти сам собі сервіс. Сідаєш на багі та їдеш у супермаркет, потім сам готуєш. У готелях, навпаки, обслуговування відмінне. Балійці дуже послужливі, приязні та привітні. Така ж історія на Маврикії й у В’єтнамі. Персонал зробить для тебе все!

Кухня Балі — різноманітна, на будь-який смак. Там дуже багато веганів і вегетаріанців, тому знайти навіть звичне для нас м’ясо чи стейк дуже складно. Поширені страви з курки, але я там знайшла і ресторани грузинської, російської та української кухні. Чимало людей їдуть туди раз і назавжди: живуть, працюють. Це місце притягує своєю магією. Там можна знайти все, що тільки є на планеті Земля. А можна, як я, прибути насолодитися усіма принадами і благами, а потім поїхати.

Район Будди — про медитацію, я б назвала його серцем Балі. Там постійно йдуть тропічні дощі. Проте там також проходять медитації, езотеричні зустрічі. Моя подорож пройшла під знаком йоги, яка цілковито захопила мене. Але наступного разу  обов’язково спробую щось іще. Мені просто не вистачило часу, так хотілося побачити весь Балі.

Наприклад, Семіньяк — сімейний район. Туди часто їздять саме з дітьми. Там дивовижний захід сонця. А Чангу — епіцентр нічного життя, район, де зосереджені всі клуби та ресторанчики. Вразила  місцевість неподалік від Убуду з чорними вулканічними пісками, водоспадами, тропіками. Там своя атмосфера.

Із сувенірів привезла кілька дрібниць, ароматичні палички, мабуть, все. Там немає нічого схожого на «Київський» торт, нічого брендового, матеріального, що можна покласти у валізу і привезти додому. Балі — місце сили, духовного відновлення, наповнення, медитації, вражень та спогадів. Саме їх варто колекціонувати!

Маврикій — рай тростини

— Останні років десять у мене була мрія потрапити на Маврикій. Саме слово мене приваблювало ще з дитинства й було одним із перших у моєму списку бажань. Я дивилася фото, відео про нього, але протягом приблизно років трьох подорож доводилося відкласти. Та нарешті опинитися там було справжнім дивом! У якому готелі зупинялася, не пам’ятаю, але він був один із кращих на острові.

Сервіс — на висоті, місцеві — приємні, прагнуть догоджати гостям в усьому, виконають будь-яку примху, ніби з-під землі дістануть все, що ти забажаєш. Мені все сподобалося, хоча я не дуже примхлива, ціную турботу, ввічливість та уважність.

Кухня тут без особливостей та якісна, але не вражає екстравагантними стравами. У готелях це традиційний фуршетний стіл, я забігала перехопити щось, бо метою моєї подорожі цього разу була не їжа.

Маврикій — нескінченні поля цукрової тростини, і це — основний вид діяльності населення. Вони, як на мене, дещо ледачі, тому у них немає заводів та мегаполісів. Певної програми в мене не було, але я побачила майже все, що хотіла, бо чудово володію мистецтвом тайм-менеджменту. Можу сказати так: якщо вас вабить Маврикій — краще його побачити, ніж почути про нього перекази. Він — чудовий!

Это слайд-шоу требует JavaScript.

Пам’ятаю, два дні поспіль був шалений шторм, покидати готель заборонили, проте нам вдалося вирватися на риболовлю. Я взагалі намагаюся в кожній поїздці не втратити шанс порибалити. Там я зловила дуже класну велику рибку — марліна. Витягнути мені її допомагало кілька людей.

Тиждень минув швидко, але я все ж трохи розчарована. Можливо, тому що від Маврикія, мрії мого дитинства, я очікувала більшого. Гарне місце для відпочинку, але перше місце в моєму власному топ-10 улюблених куточків планети незмінно займають Гаваї.

Сейшели — унікальна подорож

— Сейшели мене приваблювали як топове, відоме місце з гучною назвою, де хоча б раз потрібно відзначитися. Я була там двічі. Мені подобається те, що островів там багато, і ти маєш можливість побувати кожен раз на різному, і щоразу робити нове відкриття. Це дуже гарні мальовничі тропіки, куди хочеться повертатися.

Саме Гаваї і Сейшели для мене — ніби оживаючі локації Jurassic Park («Парк юрського періоду». — Ред.), де краєвиди — казкові, нереальні, приголомшливі. Дивишся, і тобі не віриться, що такі місця дійсно існують.

На Сейшелах є сусідні острови з національними парками. Можна політати над ними, роздивитися з висоти пташиного польоту — краса неймовірна. Шалено прекрасні місця під водою, які можна побачити під час дайвінгу, снорклінгу. Я не була під водою, але мені здається, що красивіші рифи тільки в Австралії. Звичайно ж, я й тут побувала на риболовлі, зловила рибу ваху (родини скумбрієвих) вагою 47 кг.

Это слайд-шоу требует JavaScript.

Перший раз, коли я була на Сейшелах, маленький літак віз нас, пасажирів, на острів, де був наш готель, а погода цього дня видалася не зовсім льотна: хмари, похмуро. І ось ми вилітаємо з основного острова на сусідній, і трохи заснули, втомилися, розслабилися.  Я розплющую очі й бачу, що ми приземляємося, але перед моїми очима все та ж картина основного острова. І дійсно, покружлявши, ми повернулися і ще чотири години чекали, поки розпогодиться. Погода іноді порушує плани, але робить кожну подорож унікальною.

Швейцарія — серце Альп

— Це мій перший номер поза тропіками, моя улюблена країна для подорожей, куди я завжди з задоволенням повертаюся. Це невимовна краса — гори, перевали. Таких немає ніде в світі. Швейцарію сприймаю як Top of the world. Була там двічі і вже чекаю нової зустрічі з Альпами.

Прилітаючи до Швейцарії, я беру машину в оренду й починаю свою поїздку проти годинникової стрілки: Цюрих, Берн, Інтерлакен, Женева, потім — озеро Комо або Лугано. Потім звідти знову піднімаюся через гори, серпантини та перевали. Вінчає подорож Цюрих, де я, сповнена вражень, сідаю в літак. Це мій традиційний маршрут, мрію його повторювати, додаючи щоразу якусь цікавинку.

Это слайд-шоу требует JavaScript.

Кухня Швейцарії шалено смачна. Вони це люблять. Багато французького й німецького. Навіть у маленьких ресторанчиках у горах береш страви місцевої кухні — і це неймовірно смачно. І навіть хот-дог. (Сміється). Я не знаю, з чого вони це все роблять, але це насолода!

Швейцарія — дорога країна, де якість  життя дуже висока. Швейцарці дозволяють собі набагато більше в буденних речах. І це не про розкіш: речі, аксесуари. Комфорт і безпека — понад усе. Саме це має значення, саме це для них — запорука розквіту та добробуту.

Швейцарія — місце, куди світові зірки, селебріті, багаті і знамениті прилітають саме насолоджуватися своєю пенсією, тому що можуть собі це дозволити. Це своєрідний лакмус успіху — можливість бувати там щороку. Ця місцевість — натхнення кінематографістів, дуже багато фільмів знято у швейцарських готелях. Дивовижне відчуття — опинитися у місцях, які ти бачив на екрані. Наприклад, фільм-драма «Молодість» режисера Паоло Соррентіно був знятий в одному з готелів у Санкт-Моріці. Ми, до речі, зупинялися там лише на добу, тому що більше, ніж на одну ніч, не було вільних місць. Все зайнято на півроку вперед. І це показово та прекрасно ілюструє цінність подорожі до альпійського серця.

Это слайд-шоу требует JavaScript.

Рубрики: Путешествие

Оставьте ваш комментарий