Молода співачка, відома проникливим виконанням народних хітів «Черемшина», «Гей, соколи» та інших, зізналася, на які експерименти готова задля музики, та поділилася великими планами на прийдешній рік.

— Катерино, розкажіть про перше кохання та перші почуття. Чи присвячували пісню коханню, чи написали б про це?

— Закохувалася ще в школі і доволі часто, переважно в хлопців старших за мене на 2-3 роки, тоді здавалося, що вони  доросліші та цікавіші за однолітків. Думаю, саме коханню і присвячено більшість пісень, які існують. Мої пісні не вийняток. Писати власні твори, я почала нещодавно, але вони всі про почуття, які я колись переживала.

— Який ваш стиль в музиці — чи позиціонуєте себе як лірик, чи ви навпаки дуже запальна і готова до будь-яких стилів?

— Все залежить від настрою. Деколи хочеться більше ліричних фарб, а буває, що виникає шалене бажання запалювати. Мене приваблюють різні стилі і напрямки, не хочеться зупинятися на одному. Я готова до експериментів.

— Опишіть себе трьома словами:

— Відверта, чесна, щира.

— Яким для Вас буде 2022 рік. Що запланували?

— Сподіваюся, 2022 рік буде яскравим, щедрим на події та все, що заплановано вдасться втілити у життя. А планів насправді у мене багато, плануються прем’єри 4-х пісень та двох відеокліпів. Також розпочинаю співпрацю з новим балетом, а це дуже хвилююче, і водночас цікаво. Зараз йде активна робота над новими сценічними костюмами, дещо вже готове, а дещо в процесі підготовки.

— Який був для вас останній рік? Яку подію вважаєте для себе знаковою?

— Чесно кажучи, перестала ділити події на «знакові» і «дрібні», бо, на перший погляд, найменша подія може з часом виявитися важливою і доленосною. Але, безумовно, сама важлива подія це прем’єра пісні, музику і слова до якої написала я сама. Це пісня-сповідь, власна історія про справжнє кохання, яке приходить після зневіри і розчарувань.

— Який божевільний вчинок ви б  хотіли зробити, але ще зараз не наважуєтесь?

— Не знаю, чи це можна назвати божевільним вчинком, але екстремальним точно! Вже декілька років не можу наважитися на стрибок з парашутом. Подих захоплює коли бачу, як це роблять інші, але коли подумаю про крок з літака у небо… стає страшно. Ось така внутрішня боротьба. Поки що страх перемагає, але сподіваюся, що колись все ж наважуся на це.

— Де ви проводили свою останню відпустку? Де зазвичай і з ким відпочиваєте?

—  Можливо, це здивує багатьох, але для мене найкраща відпустка це побути на одинці. Тоді дійсно, можна відключитися від всього і набратися енергії для нових звершень. Тому після великих навантажень і виснажливих проектів, люблю втекти днів на п’ять у Карпати. Головна умова — балкон та гарний краєвид, тоді відпустка точно буде чудова!

— Любите приймати чи дарувати? Яку найцікавішу річ отримали у подарунок, або яку дарували?

— Признаюсь чесно, більше люблю коли дарують мені. Рідні та друзі завжди вгадують з подарунками для мене, навіть маленькі дрібнички, подаровані давно для мене дуже цінні і важливі. А найзворушливіший подарунок я отримала від прихильниці. Маленька дівчинка захоплювалася моїми піснями та мріяла колись разом заспівати одну з моїх пісень. Школа інтернат для незрячих діток, де вона навчалася, запросили мене до себе на виступ і мрія дівчинки здійснилася. Після концерту вона подарувала мені книгу власного авторства, виявилося, що Вікторія пише вірші. Цю книжку я зберігаю, як чудовий спогад…

— Ви родом зі Львова, переїхавши 2,5 роки тому до Києва, ви вже встигли адаптуватись? Що було найважчим при переїзді?

— Насправді народилася я в Одесі, але музичну кар’єру вирішила будувати у Львові. Саме там почався мій музичний шлях: перші пісні, перші ефіри на телебаченні та саме основне, знайомства з людьми, які вплинули на мою творчість. Після переїзду в Київ адаптувалася доволі швидко, можливо тому, що бувала там досить часто та й графік не дозволяв розслаблятися. Звісно не вистачало друзів і рідних, але вони часто приїздять до мене і ми не встигаємо засумувати.

— Як карантин та пандемія вплинули на Вас та Вашу творчість?

— Ооо… пригадую, що спочатку це був шок, потім паніка і лише згодом почав вибудовуватися план життя в нових умовах. Стараюся у всьому шукати плюси, тому навіть вдячна карантину, який підштовхнув мене нарешті займатися тим, що деякий час відкладала на потім. Звісно, бракує активної концертної діяльності. Важко будувати графік, бо все може змінитися, але нам всім треба пам’ятати, що здоров’я це головне.

— Новий рік для Вас, в першу чергу родинне свято чи період корпоративів?

— Так склалося, що Новий рік для мене — це сімейне свято. Тому цей вибір завжди був важким, працювати чи побути з рідними. Життя артиста вносить свої корективи, тому намагаюся знайти баланс.

ДОВІДКА

Катерина Малицька народилась у місті Одеса в сім’ї, де завжди панувала атмосфера музики і творчості. Мати закінчила школу по класу фортепіано і 12 років займалась народними танцями, батько, володар ідеального музичного слуху, грав на бас-гітарі в рок гурті і співав. Катерина з дитинства захоплювалась українськими народними піснями і створювала імпровізовані концерти просто у подвір’ї свого будинку для всіх сусідів ще у 5-ти річному віці. Так були здобуті перші оплески. Згодом Катерина вирішує переїхати у культурну столицю України, на батьківщину свого тата – місто Львів. Доля зводить Катерину з автором який стає автором всіх пісень з її дебютного альбому. Починається студійна робота та активна гастрольна дільність Західною Україною. У 2019 році артистка переїжджає до Києва та розпочинає свою творчу діяльність.

Оставьте ваш комментарий