Напередодні Нового року актор Студії «Квартал 95» розповів нам, як він та його сім`я готуються до свят і яких подаруночків чекають під ялинкою. Юрій також розкрив, які сюрпризи він та його колеги-гумористи приготували глядачам у новорічну ніч.

Юро, який Новий рік і чим запам`ятався вам найбільше?

Це був минулий Новий рік. Запам’ятався він тим, що я не працював уперше за дуже довгий час — а це приблизно років 20. Ми прийшли в гості до кумів, святкували з рідними та близькими. Було так незвично — святкувати, а не працювати. І, звичайно ж, ми дивилися наш новорічний «Вечірній Квартал». Навіть забув, як це класно, просто кайфувати на Новий рік! (Усміхається).

Найдорожча ніч

Де і як плануєте святкувати цього разу?

Цього року вже на роботі. Буду в Карпатах. Звичайно, мені це ближче — 31 грудня звик працювати. І у фінансовому плані теж дуже вигідно, оскільки новорічна ніч для всіх артистів — найдорожчий робочий час у році. (Сміється.)
А ви, якщо святкуватимете вдома, обов’язково вмикайте «Вечірній Квартал» 31 грудня! І традиційно дивіться наш святковий концерт, де буде багато сюрпризів і величезна кількість зірок. На вас чекають несподівані музичні дуети. Оскільки до «Кварталу» в гості завітають: «Мумій Тролль», Тіна Кароль, Софія Ротару, MONATIK, Іван Дорн, Олег Винник, Оля Полякова, Mozgi, DOROFEEVA та «Антитіла». Обіцяю вам, що буде ну дуже весело!

Дивіться святковий концерт «Вечірнього Кварталу» 31 грудня о 20:00 на телеканалі 1+1

Чи є у вас якісь сімейні традиції, пов`язані зі святкуванням Нового року?

Моя дружина Віка мені готує для мене святковий костюм, ріже салати і… проводжає мене до дверей. А я з сумом в очах іду на роботу… Але, звісно, це все жарти. Можу сказати, головна сімейна традиція Ткачів — те, що наш Новий рік ми святкуємо 1 січня. З 31 грудня на 1 січня я працюю, а потім ми вже по-справжньому можемо відсвяткувати прихід року. Коли всі похмеляються, я лише починаю вриватися у свято! (Сміється).

Допомагаєте дружині готувати щось смачненьке на святковий стіл? У вас є фірмові страви?

Минулого року ми готували всі разом на кухні: і з дружиною Вікою, і з донечкою Лізою. Зі святкових страв мені дуже подобається оселедець під шубою. Він у нас завжди на столі. Також, звичайно, олів’є. Проте мені все ж більше подобається «шуба» й бутербродики з червоною ікрою, але щоб ікринки максимально були розмазані на хлібові, як в дитинстві. Оскільки це має сприйматися як делікатес — просто п’ять ікринок на шматочку хліба. (Усміхається).

Місце для подарунків

Як вибираєте та прикрашаєте ялинку? Якій надаєте перевагу, штучній чи натуральній?

У нас давно штучна ялинка. Свого часу ми вирішили зробити один фінансовий вклад на дуже багато років. Це й економічно вигідно, і природу береже. Жива ялинка має стояти в лісі. Прийшов, подивився на неї, понюхав запах свіжої хвої та повернувся додому.

Чи є якісь особливі іграшки, якими прикрашаєте новорічне деревце?

Так, під ялинку ми завжди ставимо оленів. Цього року Віка хоче ще оновити іграшки, але обиратиме вона.

Чи шукаєте подаруночки під ялиночкою?

Звичайно! Чекатиму на подаруночки від донечки та дружини. Точно знаю, що Ліза щось робитиме своїми руками. Дружина, як завжди, придумає щось глобальне, геніальне, що мені дуже сильно потрібно. Або шкарпетки. (Усміхається). Зазвичай я нічого не загадую, Віка обирає сама. І завжди влучає прямо в ціль!

Які подарунки зазвичай приносить Дід Мороз чи святий Миколай?

Наприклад, на один із нових років дружина подарувала мені навушники. Переважно я люблю дарувати подарунки. Тому, коли дарують мені або роблять компліменти, я завжди соромлюся, мені незручно. Найкращий подарунок для мене — щоб усі були разом та задоволені.

Листи Діду Морозу

Донька ще вірить у Діда Мороза та святкові чудеса?

Ще вірить та пише листи. Передає Дідусеві через нас. А ми їх збираємо в наші сімейні архіви.

Коли ви перестали вірити у Діда Мороза?

Всі дорослі до якогось етапу вірили в Діда Мороза. Я вірив дуже довго. До десяти років точно. Але у мене завжди було відчуття, що хтось мене трохи обманює. Оскільки приходили люди, які надягали жахливі бороди і вдавали з себе Діда Мороза. Та я був переконаний, що справжній — десь усе-таки існує, просто сам не може прийти на свято.

Самі перевтілювались у цього казкового Діда?

Ні, сам не люблю перевдягатися. Мені достатньо по роботі різних маскарадів і перевдягань. До того ж знаю, що діти можуть вгадати мене та розчаруватися в тому, що справжній Дід Мороз до них не приїхав.

«Головна сімейна традиція Ткачів — те, що наш Новий рік ми святкуємо 1 січня. З 31 грудня на 1 січня я працюю, а потім ми вже по-справжньому можемо відсвяткувати прихід року. Коли всі похмеляються, я лише починаю вриватися у свято!»

Маленька зіронька

Розкажіть про вашу донечку Лізу (сім років). Що полюбляє, чим захоплюється, чи є улюблені уроки?

Їй багато чого подобається! Вона і співає, і танцює, і малює, і акторською майстерністю займається. У школі ходить на фортепіано, англійську мову, на кулінарний гурток. Віка ще хоче на плавання її віддати. А я купив синтезатор — і для неї, і для себе. Якщо чесно, то найбільше донечка любить танцювати. Це, мабуть, у неї від мене!

Вона вже придумала, ким хоче стати, коли виросте?

І акторкою, і співачкою — все, що пов’язане з творчістю. Вона ж бачить, де працюють батьки. Їй подобаються зйомки, майданчики, закулісся.

Берете її з собою на зйомки, репетиції, концерти?

Частенько беремо, адже нянь у нас немає. Віка вважає, що з дитиною має бути мама. Я поважаю її думку. До того ж у нас одна дитина. Можна з нею самим впоратися. Лізі на майданчику весело. Якщо стає нудно, ми можемо дати телефон погратися.

Гра фантазії

Робите з донькою уроки?

Уроки не робимо, оскільки у нас така школа, де з дітками цим займаються вчителі. У школі Ліза десь до 16-17-ї години. Тому встигає там і вчитися, і уроки робити, і на додаткові гуртки ходити.

У які ігри полюбляєте з нею гратися?

Коли їдемо в машині, завжди граємо в гру «Три слова». Ліза загадує слово й каже три асоціації на нього. Наприклад, якщо дорога, то це — сіра, довга, тверда. От ти сидиш і вгадуєш, що вона має на увазі. А коли не за кермом, то можемо пограти в гру «Хто перший?» Наприклад, хто перший присяде? Хто перший торкнеться до носа? Ми з нею часто самі вигадуємо ігри.

Братика чи сестричку ще не просить?

Не просить, оскільки їй комфортно й самій. (Сміється). Також до неї часто приходять друзі, тому вона навіть не відчуває, що потрібен ще хтось. Але коли її запитують, то вона, звичайно, каже, що хоче.

Ваші донька і дружина люблять шопінг? Часто ходите з ними по магазинах?

Ліза походи по магазинах не любить. Коли бачить великий ТРЦ, у неї починається паніка. Просить не дуже довго щось обирати. У Віки як у блогера дуже багато реклами, зокрема й одягу. Тому й Ліза постійно отримує подарунки. Так що самі по магазинах не так часто ходять.

Як розподіляєте домашні обов`язки?

Як дружина сказала, так і розподіляємо! (Сміється).

Де і як плануєте проводити зимові канікули?

Планую проводити їх на роботі. Мене чекають зйомки та гастролі. Взимку починаємо знімати новий сезон улюбленого серіалу «Одного разу під Полтавою». Мабуть, найближчі мої канікули будуть у березні.

Без «ой» та «але»

У вас в інстаграмі 1,7 млн підписників! Чимало! Чи вважаєте себе «просунутим блогером»?

Не вважаю, оскільки мені непросто постійно брати телефон в руки й записувати розмовні сторіз. Коли нічого сказати, мені важко просто говорити ні про що. Я дуже самокритичний, так що мені не все подобається. Але я кайфую від інстаграму! Сам веду свою сторінку, практично всі читаю коментарі читаю, деякі приховую. Оскільки на мене підписані діти, дещо від них краще прибирати.

Що побажаєте нашим читачам на Новий рік?

Бажаю всім бути найщасливішими!

Може, маєте якийсь особливий тост?

Обожнюю один тост. Бажаю, щоб ваші друзі ніколи не казали вам слово «ой» або «але»!

Досьє

* Юрій Ткач народився 9 листопада 1983року у Дніпропетровську (нині місто Дніпро).

* Зі шкільних років грав у КВК, захоплювався танцями і спортом. Правда, за цей час встиг поміняти три школи.

* Має дві вищі освіти. Першу спеціальність — конструктор-механік металургійного обладнання — Юрій отримав здебільшого для власного тата, щоб той дозволив йому грати в КВК. А ось другу освіту — у галузі фінансів — Ткач здобув уже заради мами, яка також хотіла для сина перспективної професії. І лише маючи в наявності два дипломи, Юрій зміг нарешті зайнятися своєю улюбленою справою.

* У професійний КВК Юра почав грати з 1-го курсу. Перший його колектив мав назву «Сталевий проект». Але вже за два роки Юрія запросили до збірної, що представляла рідний Дніпропетровськ. Команда має титул віце-чемпіонів Вищої Ліги КВК, а самі учасники є власниками Малого КіВіНа в Темному на фестивалі «Голосящий КиВиН» у Юрмалі, причому заслужені нагороди українці відвойовували два роки поспіль.

* У фільмографії Ткача — ролі в таких проектах, як «Одного разу під Полтавою», «Країна У», «Казки У» і повнометражна стрічка «Я, ти, він, вона».

Рубрики: Интервью

Оставьте ваш комментарий