На «1+1» набирає обертів музичний проект «Голос країни — 12». За лаштунками шоу ТГ поспілкувався з Надією Дорофеєвою, учасник якої здобув перемогу в минулому сезоні.

 Євген Бурляй

— Надю, ви разом з чоловіком провели зимові канікули в Мексиці. Вдалося відволіктися від думок про «Голос країни — 12»?

— Я не лише думала про «Голос», ми листувалися з учасниками, які увійшли в мою команду після сліпих прослуховувань щодо репертуару. Також спілкувалася з музичними продюсерами шоу. Як бачите, про роботу думала багато. Хоча обіцяла собі відволіктися та відпочивати. Це моя проблема — я у відпустці не можу остаточно відпустити думки, пов’язані з роботою.

— Ви перед відпочинком домовляєтеся приділяти увагу лише одне одному й жодної роботи?

— Вова (чоловік співачки Володимир Дантес. — Ред.) вчить мене відволікатися. Якщо цього не робити, потім, у новому сезоні, і працюватиметься важче. Але він приходив на сліпі прослуховування, бачив репетиції з моїми учасниками, знайомий з їхнім репертуаром. Радить, які пісні можуть бути до вподоби тому чи іншому виконавцеві. Словом, повністю в темі.

— Колись Потап із Настею ділили одну кнопку на двох. Чому ви з Володимиром не спробуєте такий досвід?

— Це була б прикольна, цікава історія. Але ми з Володею навмисно не пов’язуємо наші кар’єри. Тим більше що минулий рік для мене — це старт сольного проекту. Тому ми намагаємося не перетинати цю межу. Кожен із нас працює на своїй роботі, ми не заглиблюємося у справи одне одного. Нам важливо, щоб Вову сприймали як окрему творчу одиницю, так само й мене. Ми не з тих, хто залипає й поїдає один одного. Нам важливо відчувати свободу.

— Але Потапу з NK, перебуваючи в парі на «Голосі країни — 10», вдалося зберегти творчі кордони й залишитися окремими особистостями…

— В цьому й полягає експеримент. Ми з Позитивом свого часу були в парі на кнопці в шоу «Голос. Діти» двох сезонів. До речі, це було вперше в Україні, коли з’явилося подвійне крісло. Безцінний досвід. Але не можу сказати, що так набагато легше. Навпаки. Ми різні люди. Ми по-різному відчуваємо музику. Думаю, якби ми з Вовою сіли у подвійному кріслі — ох, було б гаряче! (Сміється). Сім’я для мене дорожча.

— Відчуття того, що Потап, ваш продюсер, перебуває поруч, накладає на вас почуття підвищеної відповідальності?

— Завдяки цьому проекту в нас відбуваються певні зміни. Якось після «сліпих» Потап мене хвалив: «Нічого собі: я сиджу поруч зі справжнім Майстром!» Незважаючи на те минуле, яке ми пройшли разом, я на Потапа завжди дивитимусь як на людину, яка серйозно вплинула на мою долю та життя. Безумовно, я його дуже люблю, і він для мене Продюсер з великої літери. Але на проекті «Голос» я намагаюся максимально абстрагуватися від цієї ситуації, щоб не потрапити під його вплив і не почати прислухатися до його думок. Потап — сильна особистість. Але ми давно партнери, а в мене — сольний проект. І я хочу зробити так, щоб мій вчитель мною пишався.

— Потап любить тиснути авторитетом?

— Любить, він саме такий. (Сміється). Він потужна особистість, і тому його дехто побоюється. Але моя зброя в тому, що я Потапа дуже добре знаю. І знаю, що його серце тане, коли справи робляться по-доброму. У такі моменти він не може встояти.

— Можете зупинити його поглядом: «Стоп, не заважай!»?

— Взагалі-то ми з Потапом можемо розмовляти поглядами. Він чудово розуміє, коли я засмучена. Так само і я бачу по очах — зараз буде весело. Він зазвичай перебуває у піднесеному настрої.

— Як прокоментуєте повернення в «Голос» Святослава Вакарчука?

— Це дуже круто! Тим більше ми сидимо з ним поруч. Для мене це серйозний виклик. А взагалі дуже приємно, бо я обожнюю творчість групи «Океан Ельзи». Особисто для мене Святослав розкривається на проекті зовсім з іншого боку. Нам вдалося трошки поспілкуватися за лаштунками шоу, і мені сподобалося те, що я чую. Відзначу, що зсередини проекту люди сприймаються зовсім інакше.

— Що можете сказати про Олю Полякову, новачка на проекті?

— Ми звикли бачити її веселою й запальною, драйвовою та смішною. Але насправді Оля — це велика душа. Ви знаєте, що вона співає дуже душевні пісні (на презентації шоу «Голос країни — 12» Оля виконала романс «Подари мне цветы». — Ред.).

— Завдяки цьому шоу ви відчули в собі сили бути продюсером?

— Таке відчуття вперше у мене з’явилося на «Голос. Діти». Я полюбила дівчинку Каріну з неймовірним голосом. Вона була зовсім дитиною. Мені захотілося зробити для неї щось особливе. Тоді в мене була можливість відправити її в Лондон на два з половиною тижні — там вона навчалася танців, співу та вдосконалювала свою англійську. Я бачуся з її батьками, ми тісно спілкуємося. Саме вона пробудила такі почуття — мені стало цікаво спробувати себе у продюсуванні.

— Які настанови даєте підопічним?

— На превеликий жаль, перемогу не завжди здобувають ті, хто зможе стати суперзіркою. Я кожному кажу: «Проявіть себе. Зробіть свій матеріал!» Насправді всі ми, тренери й музичні продюсери, шукаємо саме такий талант. Хтось гарно співає, а хтось дуже артистичний. А продюсеру потрібно зібрати всі властивості в комбо. Дуже сподіваюся, що в майбутньому це стане можливим, і моє бажання поєднається з гідною нагодою, коли хтось із моїх підопічних так проявиться, що я запалаю. А поки що я допомагаю їм у соцмережах. Викладаю посилання на молодих виконавців, які мені до вподоби, листуюся з ними. Але для продюсування потрібен виконавець, який мене розірве.

Залиште ваш коментар