Напередодні Дня закоханих співачка презентувала перший сольний альбом ліричних пісень «Имя твоё». І так склалося, що саме зараз Слава не має поруч чоловіка, якого б вважала своєю половинкою. Але, кажуть, все швидко змінюється на краще.

Славо, як складається ваше творче життя після початку сольної творчої кар’єри? Задоволені темпами?

— Завжди незадоволена. Щоразу здається, що можна більше, краще, по-іншому, я часто сумніваюся, відкладаю у довгий ящик, і так по колу. Творче життя насичене, напередодні виходу першого сольного альбому я по-особливому схвильована. Протягом минулого року, коли стартував мій сольний проект, я багато експериментувала, аналізувала, як публіка реагує на ті чи інші речі, чогось боялася, щось собі не дозволяла. Це дійсно був дещо сумбурний період.

Вам більше подобається стрімкий темп розвитку чи повільний, щоб усе обдумати та зважити?

— Мені здається, кожна людина мріє про успіх тут і зараз, але так не буває. Мені б також хотілося повернути свою кар’єру на 180 градусів за місяць, проте я також кайфую від самого процесу, нехай він десь повільний чи затягнутий, але мій. Паузи дають можливість зупинитися й подумати, чи туди я йду, чи правильно все роблю. Тому, певно, оберу щось середнє.

Скільки разів за 15 років існування «НеАнгелів» ви хотіли гримнути дверима та піти звідти?

— Насправді жодного разу не було такого відчуття, щоб прямо гримнути дверима. Були суперечки, конфлікти, але я не вмію ображатися. Навіть часто дорікаю собі за те, що надто швидко пробачаю людей. Незважаючи на натягнуті стосунки, приємних моментів також було багато. Якби мене щось критично не влаштовувало — ніхто не тримав, я могла піти. Тричі я приходила до продюсера з ультиматумом, але наступного дня забирала свої слова назад.

Працюючи з Нікітіним, ви завжди почувалися як за кам’яною брилою?

— Я почувалася в безпеці, за таким собі батьківським плечем. Це завжди була певна зона комфорту й тотальна довіра. Тільки зараз розумію, скільки процесів і механізмів працювало на нас у бек-офісі.

Що найголовніше для свого досвіду ви перейняли під час співпраці з Нікітіним?

— Юра виховав мене як артистку. Ми познайомилися, коли мені був 21 рік, що я могла тоді знати? Його видатні якості — порядність і спокій у будь-яких ситуаціях. У роботі та переговорних процесах я намагаюся поводитись так само виважено і стримано.

Які колючки були приховані у вашому контракті з Нікітіним? Можете вже про це розповідати чи боїтеся, що Юра може помститися?

— Насправді у нас взагалі не було контракту. Ми працювали за взаємною довірою протягом останніх 10 років. Ніколи не було жодних обмежень, і свідченням цього можуть бути дві мої вагітності, коли дата пологів припадала на найсолодший період — час новорічних корпоративів. Я чула декілька історій про різні жіночі гурти, нібито їм десь обмежували особисте життя, десь дівчата за контрактом не мали права завагітніти, але це дико. У нас про таке не йшлося навіть у приватних діалогах, не те що прописувати в контракті. З Юрою ми дійсно довіряли одне одному, як самим собі.

Що для вас найважче в сольній діяльності?

— Приймати рішення. Я за гороскопом Рак, але таке враження, що Терези. Я зіткнулася з купою моментів, де маю робити вибір. Яка пісня, який костюм, який кліп? У мене, звісно, є команда, вони мені радять, але все одно ватажок — це я, і фінальне рішення завжди за мною. А ще важко поступатися. Я дуже імпульсивна, швидко загоряюся якоюсь ідеєю, і мене важко переконати, що цього робити не варто. І навіть коли є купа аргументів проти, десь усередині мене маленька дівчинка протестує, але з часом поступається.

Чим відрізняється Слава у гурті від Слави — сольної виконавиці?

— Простором на сцені. (Сміється). Насправді як людина я зовсім не змінилася, можливо, подорослішала, стала більш самостійною. Як артист — дозволяю собі більше експериментів, керуюся інтуїцією, більше вчуся й заглиблююся у всі процеси, які відбуваються навколо мене. Тепер я маю можливість транслювати виключно свої меседжі, власні думки, робити все без огляду на когось ще.

Які основні акценти ви розставляєте у своїй новій творчості?

— Хочеться на сто відсотків бути собою. Керуватися настроєм і внутрішніми відчуттями. Весела та щаслива — презентую трек Slava Bogu, ностальгую й переживаю особисті драми — виходить ліричний альбом. Як і завжди, мої фішки — це вокал, драматургія й почуття гумору, дуже полярні настрої, але я така.

Як сталося, що ваш перший сольний міні-альбом виходить напередодні 14 лютого? Чому приурочили прем’єру саме до цієї дати?

— Нашим життям керує любов. Немає більш сильного й водночас руйнівного почуття. Мої прихильники давно чекали на чуттєву лірику, з якою я асоціювалася в них протягом 15 років. А у мене якраз один з таких періодів, що про свої почуття та переживання хочеться кричати всім, щоб стало легше.

Мене кожна з цих пісень пробирає до кісточок, думаю, що наживо я дійсно їх кричатиму.

У цьому альбомі ви співаєте про те, що вже з вами відбувалося, чи тільки про свої мрії?

— Абсолютно про все, що відбувалося, і, можливо, ще повториться в майбутньому. Кожна пісня — це окрема історія про окремого персонажа з мого життя, мої колишні точно відчують, у яких рядках про кого йдеться. Чесно кажучи, повторюватися не хотілося б, я все ж таки за нові сценарії й емоції.

Я ніколи не виконувала пісень, які мене не торкали, у кожній є меседжі і приховані сенси про моє життя.

ЗМІ багато писали про ваше бурхливе особисте й сімейне життя. Що зараз у вашому серці — бурхливе кохання чи затишок і спокій самотньої красуні?

— Так символічно, що саме напередодні Дня закоханих я не маю пари. Але таке життя, ми всі дорослі люди, і деколи варто відпустити, щоб звільнити серце для чогось нового та більш твого. Ми розійшлися з чоловіком, якого я дуже кохала й була емоційно залежна на всіх рівнях. Це складно, дуже боляче, але цей етап просто треба пережити, зробити висновки й рухатись далі. Поки що в серці — бурхливе кохання самотньої красуні.

Як вважаєте, чому ще не зустріли по-справжньому свого чоловіка?

— Думаю, він ще не пройшов усі життєві випробування, щоб дістатись фінального. (Сміється).

Я чимало помилялася, тому зараз значно прискіпливіше ставлюся до будь-яких залицянь. До того ж не кожен чоловік витримає самодостатню жінку, а тим більше сцену. Це на початку всі тобою захоплюються, а коли їдеш у тур на два місяці й тебе тижнями немає вдома — все по-іншому. Думаю, тут образ сильної й незалежної грає не на мою користь.

Багато хто каже, що ви важка та складна людина в спілкуванні. Ви теж так вважаєте?

— Шкода, що багато хто не каже мені цих слів особисто. Можливо, складна, тому що принципова й характерна. Коли маєш за плечима чималий життєвий досвід, не хочеться грати чи імітувати, хочеться бути собою. Ти не можеш бути комфортним для всіх, це нормально.

Ви тандемна людина в житті? Чи вам більше подобається бути самостійною?

— Певною мірою я залежна від емоцій. Обожнюю драму і пристрасті, але обов’язково з хепі-ендом. Ненавиджу залишатися наодинці зі своїми думками чи переживаннями, тому намагаюся завжди бути поруч з кимось. По життю сама не йду.

Як вважаєте, вам потрібен чоловік, схожий на вас, чи повна протилежність? Ви взагалі вірите в те, що протилежності притягуються?

— Вірю, тому що так було з моїм колишнім чоловіком, ми абсолютно різні, але в цьому й була гармонія, іскра. Але зараз хочеться, щоб був схожим стосовно життєвих поглядів, планів на майбутнє, розділяв і приймав мої інтереси та в цілому не намагався мене змінити чи прогнути під себе. Від таких я швидко тікаю й навмисно пручаюся.

Это слайд-шоу требует JavaScript.

З роками виховання дітей у вас забирає більше сил, чи ви настільки адаптувалися до цього процесу, що не помічаєте труднощів?

— Тут не можна порівнювати. У будь-якому віці є труднощі й радощі. Звісно, коли не потрібно прокидатися вночі готувати, а Леонард уже сам може приготувати мамі бутерброди — це легше, але водночас діти незмінно потребують багато уваги й мого часу. Леон цього року пішов до школи, кожен його день сповнений нових емоцій і відкриттів, йому потрібна увага й мамині вуха, щоб поділитися. Лаура — вроджена артистка — щодня влаштовує домашні концерти.

Які страхи відчуваєте, дивлячись на своїх дітей? За їхнє майбутнє хвилюєтеся?

— Боюся, що вони зрадять себе під впливом сторонніх людей. Дійсно, найбільше хочеться, щоб вони дозволили собі йти по життю вільно, впевнено, як їм підказує серце, а не чужі поради.

Якось казали собі, що ви — погана мама?

— Регулярно. Нас змалечку шпигували різними стереотипами і правилами виховання. Кожного разу, коли я цілий день на студії чи декілька днів на концертах, я страждаю. Тільки минулого року змусила себе вперше відпочити без дітей, але щодня дзвонила по відео, моя совість не заспокоїлася ні на годину.

Коли-небудь розглядали можливість перебратися за кордон із сім’єю?

— Жодного разу. Можливо, у майбутньому, якщо цього вимагатимуть обставини, але досі взагалі про це не думала.

У вас є якийсь бізнес? Вкладали кудись гроші, чи артистична діяльність — єдине, що приносить дохід?

— Не назвала б це бізнесом у класичному розумінні слова — маю нерухомість. Але у співвідношенні виходить, що творчість — це моя основна робота й дохід. І взагалі сенс життя.

Часто буваєте в рідному місті?

— Рідше, ніж хотілося б. Зазвичай з концертами, тому що друзів і рідних там майже не залишилося. Мама живе в Києві, сестра з чоловіком — у Нідерландах, тата вже немає, тому особливої мотивації зриватися посеред робочого процесу до Одеси немає. Влітку любимо відпочивати там з дітьми, і особливе задоволення отримую від концертів у рідному місті. До речі, мій перший відкритий сольний концерт відбудеться саме там.

Що зазвичай спливає у пам’яті, коли згадуєте минуле до київського періоду?

— Напевно, дитинство і школа. Я не була проблемною дитиною, але й слухняною себе назвати не можу. Якщо ви бачили мої шкільні фото, де я гаряча брюнетка — ви зрозумієте, про що я. Згадую, як тато ходив у рейси, а ми з сестрою на нього чекали.

Як ставитеся до свого віку? Любите себе в ньому?

— Обожнюю, тому що не відчуваю цифр. За внутрішніми відчуттями я зависла десь у тридцятці, далі не йде. Щороку стаю розсудливішою, спокійнішою, по-іншому дивлюся на речі, мені подобаються саме внутрішні трансформації. А ще — кайфую від того, що можу бути собою, і що далі — то все менше звертаю увагу на плітки, чутки, образливі коментарі.

Про що найчастіше мрієте?
— Мрій багато. Мрію, щоб люди відчували мою творчість, мрію зняти класні кліпи, переїхати до будинку, зустріти чоловіка. Схуднути також мрію, цілодобово. (Сміється).

БЛІЦ: справжня досконалість

— Чого вам зараз відчайдушно бракує?

— Тепла.

— Відчуваєте ностальгію за минулим?

— Буває.

— Від чого ви найбільше залежні?

— Від людей.

— Ви азартна людина?

— Так.

— Який вам потрібен допінг, щоб тримати рівновагу при ударах долі?

— Робота, багато роботи.

— Від чого найбільше втомлюєтеся?

— Від думок.

— Хто ваша духовно найближча людина?

— Мій колишній перший чоловік Женя.

— Що для вас порочне коло?

— Страхи з минулого.

— На що вам катастрофічно не вистачає часу?

— На шопінг.

— У чому ви справжня досконалість?
— У самокопанні.

Залиште ваш коментар