Актриса разом зі своєю мамою — народною артисткою України Оленою Хохлаткіною — зіграли маму та доньку у фільмі «Я працюю на цвинтарі», який виходить в український прокат 15 вересня.

— Оксано, що з вами сталося, що ви погодилися зіграти роль без імені та на цвинтарі?

— Нічого такого не сталося. По-перше, це дуже цікава роль, а по-друге, я завжди мріяла зіграти «сім’ю» зі своєю мамою, і ось випав такий шанс. Насправді, історія мене і цього фільму тягнеться ще з тизеру — я кастингувалась на головну роль у фільмі «Я працюю на цвинтарі», та мене не затвердили через мій вік. Але згодом нам з мамою запропонували цікавий яскравий епізод (у книзі Павла Белянського, насправді, всі епізоди дуже яскраві) і якщо ми погоджуємося, то нас затверджують без проб. Ми з мамою прочитали і сказали: ця книга — це найкраще, що з нами траплялося за останній час! Всім раджу подивитись кіно і прочитати книгу!

— Під час перегляду фільму «Я працюю на цвинтарі» вам все сподобалося, що ви зіграли, чи дивилися на себе та думали: «Тут треба було якось інакше»?

— Коли я дивилася наш з мамою епізод, це був дуже хвилюючий момент. Там у фільмі ми заходимо у двері, я це побачила — вдихнула і видихнула тільки коли ми вийшли з дверей. Розумієте, ми дуже рідко себе хвалимо і ще рідше можемо сказати: «Це було дуже потужно!». Але це той випадок, коли ми втрьох (тато, мама, я) одночасно сказали, що цей епізод вартий цих слів.

— Я спілкувався з вашими колегами по фільму і з людьми, які бачили цей фільм, і вони сказали, що епізод з вами — найпотужніший в цій картині…

— Може це вийшло через те, що ми з мамою родичі. Або через те, що ми геніальні актриси… це звісно жарт (Сміється).Та насправді нам це грати було кайфово, ми дуже багато розмовляли про цей епізод, сперечалися стосовно нього. Не можу сказати, що ми репетирували день і ніч, але працювали над ним — так. Також із режисером про нього говорили і найголовніше — ми хотіли, щоб сцена вийшла сильною. Тут пощастило і зі сценарієм, партнерами, і з режисером, оператором і в цілому з командою! Вони всі дуже круті! І всі ролі в цьому фільмі виконані чудовими акторами!

З Оленою Хохлаткіною та Віталієм Салієм

— У вашого персонажа немає імені, а як ви до неї зверталися в своїх подумках?

— Вона.

— Чому ви не дали їй ім’я?

— Не знаю.

— Між вами та вашою «кіношною» мамою є певні непорозуміння та образи трагічного походження, але з вашою мамою у вас в житті дуже гарні стосунки. Чи було важко грати ворожнечу, коли в житті все добре?

— Я не знаю актора чи актрису, яка б відповіла: «Важко». Ми заміняємо слово «важко» на слово «цікаво». Це цікаво і це певний виклик! І, в кінці кінців, це — наша професія. І ми ж розуміємо, що ми донька та матір по життю, але на майданчику ми — акторки.

— Як ви вважаєте, які здобутки ця роль додасть у вашу творчу скарбничку?

— Особисто для мене «Я працюю на цвинтарі» — це професійний орієнтир. Тепер — далі нагору, розвиватись, ставати цілі — глибше і ширше.

— Ви з чудовою акторкою Оленою Хохлаткіною зіграли маму та доньку і завдяки цьому у вас здійснилася одна з ваших творчих мрій. І також ви сказали, що ви повинні підкорювати наступні сходинки. Тому, уявімо собі, що вам запропонували знову зіграти з вашою мамою роль мами і доньки — ви відмовитесь, щоб не робити повторів?

— Не відмовлюся. Але зіграємо так, щоб це не було схоже на попередній наш досвід. Відмовлятися від роботи — це не дуже хороша ідея, тим паче від чогось хорошого. Я буду тільки рада новим можливостям.

— Коли ми напередодні з вами домовлялися про інтерв’ю, ви напевно подумки готувалися до нього. Скажіть, що саме вам пригадалося про фільм «Я працюю на цвинтарі», про зйомки які були три роки тому?

— Я намагалася згадати день, коли ми вперше зайшли на майданчик, як нас готували до зйомок. На жаль, іншого процесу я не бачила. Намагалась згадати атмосферу, і єдине що мені закарбувалося — це те, що нам потрібно було налаштуватися на дуже серйозну сцену, а ми між дублями постійно сміялися. Віталій Салій, якій виконує головну роль — це людина поруч з якою неможливо не сміятися. І ось так втрьох ми зібралися грати сумну сцену. Ми сміялися між дублями! Це теж певна реакція організму, психологічний захист, бо дублями треба «ненавидіти, божеволіти від болю і таке інше». Але завжди треба вміти не тільки входити в роль, а й вчасно виходити з неї.

ПРО КІНО

  • Головний герой фільму «Я працюю на цвинтарі» — Олександр — в минулому архітектор, наразі працює на цвинтарі та має свою контору з виготовлення пам’ятників. Кожного дня до нього приходять нові люди для замовлення пам’ятників близьким. Життєві ситуації, іноді — сумні, іноді — комічні. Але і в житті головного героя є таємниця, яка не дає йому стати щасливою людиною.
  • Фільм «Я працюю на цвинтарі» у 2019 році виграв грант Українського Культурного Фонду (УКФ) на продакшен повнометражного художнього фільму у копродукції з Польщею. Загальний бюджет на виробництво стрічки склав ₴21,40 млн, з них УКФ оплатив 70 % (14,98 млн).
  • Сума ₴21,40 млн не включає ~₴0,5 млн на пре-продакшн, оскільки раніше у 2018 році УКФ вже оплатив ₴495 тис. на «розробку сценарію, препродакшн та створення тізеру».
  • Проєкт реалізовано українськими кінокомпаніями Good Morning Films та Mainstream Pictures у копродукції з польською компанією Stewopol MS Sp.z.o.o..
  • Головну пісню фільму «То таке життя» створила Марина Круть з гурту Krutь.
  • Фільм здобув перемогу в номінації найкращий повнометражний фільм на Munich Film Award 2021, Віталій Салій, виконавець головної ролі у фільмі, переміг у номінації Найкращий актор за версією Національної спілки кінокритиків “Кіноколо” у 2021 році, нагорода в номінації за найкращу операторську роботу на Montelupo Fiorentino International Independent Film Festival 2021, а також перемога в номінації найкращий постер за версією Red Movie Awards у 2021 році. Зокрема фільм брав участь у конкурсних програмах фестивалів КМКФ “Молодість”, Ferrara International Film Festival, Warsaw International Film Festival, British Independent Film Festival та AFIN International Film Festival у 2021 році, а також фестивалів Stockholm Independent Film Festival та International Film Festival Prague у 2022 році.
  • Сценарій картини базується на однойменній книжці «Я працюю на цвинтарі» блогера та письменника Павла Белянського.

    Павло Белянський
Рубрики: Новини

Залиште ваш коментар