Співачка Esphyr зʼявилася на українській сцені нещодавно, але її ім’я вже давно відоме закордоном. В Європі вона популярна діджейка, що співпрацює з  лейблом Armada Music суперзірки Арміна Ван Бюрена, її треки регулярно очолювали чарти Spotify та світового профільного рейтингу Beatport в жанрах progressive house та electronica. Окрім цього Esphyr здобула популярність в якості fashion-інфлюєнсера в Данії та була обличчям багатьох закордонних модних брендів.

Альона Скулкіна

— Esphyr, у вас дуже цікаве імʼя. Це псевдонім? Якщо так, то розкажіть, як він у вас зʼявився?

— Дуже дякую! Це ім‘я мені спочатку почулось в пісні, в якій насправді його не було, потім воно мені наснилось і врешті, коли настав час обрати псевдонім, під яким я буду випускати свою музику, воно першим спало мені на думку.

— Дивлячись на картину Теодора Шассеріо «Туалет Есфір», не можна не помітити вашу візуальну схожість. Скажіть, ви не знаходите всередині себе ту саму Есфір – віддану своєму народу сміливу жінку, але тиху і покірну зі своїм чоловіком?

— Дивно, але я вперше чую про цю картину, хоч і бувала раніше у Луврі. Та про царицю Есфір я читала, тому зробила висновок, що спільні риси в нас дійсно є. Найбільше вони проявились з початком повномасштабної війни, як і в багатьох інших українців. Для того, щоб бути відданим та любити свій народ, не потрібно бути царицею. А ось покірність своєму чоловіку, хоч і не зовсім про мене, але гармонічні відносини та взаєморозуміння у сім’ї — один з найбільших приорітетів для мене.

— Перейдемо вашої творчості. Ви відома в Європі сонграйтер і продюсер. Чому вирішили будувати наново карʼєру співачки вже в Україні?

— Все, що я роблю зараз – виключно за покликом серця, адже вважаю, що підтримати людей у цей нелегкий час, місія кожного артиста. Музика неодноразово допомагала мені долати труднощі в житті, тому вірю в те що, хороша пісня здатна зцілювати душі і серця. Окрім цього, мужність українського народу вразила цілий світ, тому вона має залишитись в піснях та іншій культурній спадщині, щоб наші нащадки знали, якою ціною ми вибороли свою свободу і пишались нами також.

— У вас дуже незвичайні пісні. Як ви їх створюєте? Чи потрібна для написання особлива атмосфера, або музика сама приходить в неочікуваний час?

— Дякую! Раніше мені і дійсно потрібна була спеціальна атмосфера, щоб отримати натхнення. Але в цьому році деякі з моїх пісень створювались в укриттях, під звуки сирен і вибухів, або в дорозі на студію звукозапису. Все через те, що я перестала відкладати свої ідеї на потім з очевидних причин. Мабуть, тому вони так сильно відрізняються від мого довоєнного доробку. Наприклад, пісню «Воїни світла» я написала в Одесі напередодні Великодня, коли по місту були значні ракетні обстріли. Ми сиділи в бомбосховищі і вірш народився під світлом запаленої свічки. А Made of steel до мене прийшла у найтемніший для мене особисто період… Але в якийсь день я увімкнула новини, побачила сюжет про захисників з Азову і зрозуміла, що треба бути сильнішою, треба боротись. Так і зʼявилася пісня про людей зі сталі.

— Як ви зрозуміли, що у вас виходить писати пісні? Чи стало це для вас та ваших близьких несподіванкою?

— Пісні я писала ще з дитячого садочку, але й до моменту закінчення Авіаційного університету не думала, що коли-небуть це стане моєю професією. В ній зовсім немає стабільності, вона надзвичайно конкурентна і залежить від удачі приблизно так, як і від таланту. Тому, мабуть, це дійсно стало несподіванкою і для моїх близьких також.

— Перейдемо до особистого. В інтернеті немає ніякої інформації про ваше особисте життя. Можете щось розповісти про свою родину? У вас є чоловік. Хто він?

— Так, я вже давно заміжня, але мій чоловік зовсім не любить публічність, навіть не ділиться своїми світлинами у соцмережах, тому я теж не роблю цього.

— Esphyr, в цей важкий час люди хто як може бореться зі складнощами. Розкажіть, як вберегти своє ментальне здоров’я? Як ви боретеся зі стресом?

— Я достатньо довго намагалась максимально завантажити себе роботою, а у вільний час займалась волонтерською діяльністю. Але нещодавно я просто «розклеїлась» і, коли хворіла, все ж таки повернулась до важких роздумів. На фоні цього почалась депресія, яку було достатньо важко подолати. Саме тому я нікому не раджу намагатись втекти від своїх переживань та емоцій. Їх потрібно прийняти та прожити. Потрібно дати собі час, тому що за нинішніх обставин це не така проста задача. Музика та довгі прогулянки на свіжому повітрі, зазвичай, допомагають мені підняти настрій.

Але коли самотужки важко дістати себе з пригніченого стану, краще звернутись за допомогою до психолога.

Processed with VSCO with a6 preset

— Я знаю, що ви причетні до проекту психологічної підтримки українців. Розкажіть більш детальніше про нього?

— Цей проект називається «Промінь Надії», який надає висококваліфіковану психологічну допомогу всім українцям, які її потребують безкоштовно. Коли я познайомилась з засновницею цього фонду Вірою Романовою, то була вражена її ентузіазмом, витримкою та прагненням змінити цей світ на краще. З початку повномасштабного вторгнення психологи «Променя Надії» допомогли вже десяткам тисяч людей.

— Якою ви бачите українську жінку в майбутньому?

— Я вважаю, що майбутня українка, так як і майбутня Україна, повинна бути сильною, самодостатньою та незалежною. Вона чітко знатиме, чого хоче і сама обиратиме свої пріоритети.

— А якою українську музику?

— Ті процеси, що були запущені в боротьбі на культурному фронті, вже безповоротні, тому українська музика буде тільки розвиватись, а не деградувати у напрямку гаманця та вподобань країни, що на нас напала, як це було протягом останніх десятиліть. Вибачте, якщо образила когось, але саме через це дитинства я слухала переважно західну музику.

— Esphyr, дякую вам велике за цю прекрасну розмову. Хочу побажати успіхів та скорішого миру в Україні. Можете сказати пару нашим читачам?

Дякую і слава Україні!

— Героям Слава! І я вам вдячна за цю розмову! А читачам хотілось би побажати продовжувати триматись і вірити в себе, в Збройні Сили України, та нашу Перемогу. Все буде добре!

Залиште ваш коментар